Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 січня 2022 року
у справі № 921/555/17-г/14
Господарська юрисдикція
Щодо дій виконавця у разі повторного невиконання боржником рішення суду
Фабула справи: рішенням господарського суду задоволено позов у справі № 921/555/17-г/14, зобов`язано Комунальне підприємство обласної ради звільнити індивідуально визначене майно комунальної власності та передати його за актом приймання-передачі Комунальному підприємству міської ради.
В ході здійснення виконавчого провадження Комунальне підприємство обласної ради звернулося до господарського суду із скаргою, у якій просить суд:
- визнати протиправними (незаконними) дії державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого провадження з виконання наказу про примусове виконання рішення;
- визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену державним виконавцем;
- зобов'язати державного виконавця відновити право власності Комунального підприємства обласної ради на описане майно згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника та привести виконавче провадження у відповідність до вимог закону.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні вищевказаної скарги відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: Комунальне підприємство обласної ради зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень суди дійшли помилкових висновків щодо можливості виконання рішення суду у цій справі в порядку ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавча служба мала діяти в порядку, передбаченому ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" якою врегульовано виконання рішень немайнового характеру.
Правова позиція Верховного Суду: права та обов`язки виконавців визначено ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
Ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, ч.ч. 1-3 названої статті Закону унормовано, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (1). У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (2). Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (4).
Висновки: повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ключові слова: примусове виконання рішень суду, межі повноважень виконавця, виконання рішень суду про виселення
