Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 травня 2020 року
у справі № 667/10018/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо нікчемності умови кредитного договору про встановлення додаткової плати (комісії) за розрахунково-касове обслуговування позичкового рахунку
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» про визнання договору недійсним.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Закон України від 01 грудня 2005 року № 3161-IV «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» не містить вказівки про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили, а також не скасовує й не пом`якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що Кредитний договір було укладено сторонами 23 листопада 2005 року, тобто до набрання чинності статтями 11, 18 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3161-IV «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак пункт 1.5 цього договору не може бути визнаний недійсним з підстав його невідповідності вказаним нормам закону.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції, чинній на час укладення Кредитного договору, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
ВИСНОВКИ: умова Кредитного договору, якою встановлено додаткову сплату позичальником на користь кредитора при наданні кредиту комісії за розрахунково-касове обслуговування позичкового рахунку, є нікчемною, оскільки вказаний платіж є платою за послугу банку, вимагати придбання якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», отже така умова договору порушує публічний порядок.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовідносини з банками, споживче кредитування, захист прав споживачів фінансових послуг, підстави недійсності правочинів, ознаки несправедливих умов договору, зворотна дія закону у часі
