Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 січня 2023 року
у справі № 9901/278/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо неявки в судове засідання позивача як зловживання процесуальними правами
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат, звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1.
Ухвалою Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС.
ОЦІНКА СУДУ
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
- належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
- ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
- неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
- неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
- відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Приписи статті 131 КАС встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.
Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
ВИСНОВКИ: ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
У цій справі позивач, представник позивача не з'явилися у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили. До суду від позивача, представника позивача не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), не надходили й заяви про поважність причин, з яких представник не міг з'явитися в судові засідання, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за їх відсутності також не надіслано. Отже, наявні передбачені частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС умови, за яких позовна заява позивача підлягала залишенню без розгляду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальний статус позивача, недопустимість зловживання процесуальними правами, причини неучасті у судовому засіданні, процесуальні обов'язки позивача
