Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 січня 2023 року
у справі № 420/7598/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо юридичного значення дати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження при визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду. Позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду та не наведено обґрунтувань щодо наявності поважних причин пропуску такого строку, які б стали підставою для його поновлення.
ОЦІНКА СУДУ
Учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим.
У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.
Учасник виконавчого провадження, який звернувся з заявою про вчинення відповідних виконавчих дій, може вважатися обізнаним про вчинення таких дій виконавцем з урахуванням розумності строку, який минув з дати звернення із заявою про вчинення виконавчих дій до виконавця. Розумність такого строку суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи (строків, встановлених Законом "Про виконавче провадження", термінів поштового обігу кореспонденції, повідомлення учасників виконавчого провадження електронною поштою, фактичного доступу учасника виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчих проваджень тощо).
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поновлення пропущеного строку для подання скарги відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов'язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.
Чинне процесуальне законодавство початок перебігу строку звернення до суду визначає альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що через певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є необхідним змінити спосіб захисту на той, яким вона раніше скористатися не бажала.
Частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, наведені правові норми КАС України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
ВИСНОВКИ: ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила обчислення процесуальних строків, строки звернення до суду, обов'язки учасників виконавчого провадження, оскарження рішень виконавця
