Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 квітня 2019 року
у справі № 727/9507/17
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 185 КК України
Фабула справи: вироком районного суду ОСОБА_2 засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарання за вироком районного суду, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: захисник зазначає, що в порушення вимог ст. 91, 92, п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у вказаному провадженні не було призначено експертизу для визначення вартості викраденого майна, а висновки суду першої інстанції щодо розміру завданої шкоди є припущеннями, які ґрунтуються на недопустимих та неналежних доказах і з огляду на це, на думку захисника, дії ОСОБА_2 за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки шкода завдана у великому розмірі. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: при вирішенні питання про винуватість обвинуваченої особи не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце, та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.
ЄСПЛ у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Висновки: важливе значення при кваліфікації злочинів проти власності має предмет, яким є чуже майно та яке, відповідно, має певну вартість. В залежності від вартості чужого (привласненого) майна і визначається, відповідно до примітки ст. 185 КК України, його вартість, що формулює кваліфікацію злочину за ч. 3, 4 або 5 цієї статті в залежності від завданої шкоди - значною, великою або особливо великою.
Ключові слова: крадіжка, крадіжка вчинена у великих розмірах, оцінка доказів, вартість предмета злочину
