Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2024 року
у справі № 2-493/2003 (2-173/2003)
Цивільна юрисдикція
Щодо тлумачення п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року у справі № 2-493/2003 за його позовом до Васильківського МРВ ГУ МВС України Київської області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, а також фінансових документів.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, а саме у зв`язку зі встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні зазначеної справи судом.
ОСОБА_1 посилається на рішення ЄСПЛ від 19 жовтня 2023 року у справі «Погребний та інші проти України» (Case of Pogrebnyy and others v. Ukraine), ухвалене за результатами розгляду заяви № 42419/04. Просить скасувати рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року та ухвалу Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити.
Зазначає, що цим рішенням встановлено порушення статті 8 Конвенції відносно нього, що надає йому право ставити питання про перегляд усіх судових рішень, ухвалених у справі № 2-493/2003 в частині заявлених ним позовних вимог, у задоволенні яких суди відмовили.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) і статті 46 Конвенції Україна зобов'язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ в будь-якій справі, в якій вона є стороною.
Для виконання рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення Україною Конвенції, мають вживатися заходи індивідуального та загального характеру (глава 3 Закону № 3477-IV).
Згідно із частиною 3 статті 10 Закону № 3477-IV відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.
Отже, застосування restitutio in integrum можливе шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі, у разі вжиття Україною заходів індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі, в якій вона є стороною.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
У прийнятому рішенні ЄСПЛ не вказав на необхідність вжиття державою додаткових до присудженої ним справедливої сатисфакції заходів індивідуального характеру. Крім того, з рішення не можна зробити висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи № 2-493/2003 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, тобто не можна зробити висновок про те, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень суперечить Конвенції або що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали допущені судами під час розгляду цієї справи суттєві процедурні помилки, які поставили під серйозний сумнів результат такого розгляду.
За вказаних обставин відсутні законні підстави для застосування такого додаткового заходу індивідуального характеру, як повторний розгляд справи позивача, зокрема, відсутні підстави для скасування за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України рішенсудів.
ВИСНОВКИ: аналіз змісту пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України дає підстави для висновку, що встановлення міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом у тому випадку, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції були допущені під час вирішення саме тієї справи, про перегляд рішення (рішень) у якій порушується питання.
У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи із самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.
Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: провадження за виключними обставинами, порядок виконання рішень ЄСПЛ, підстави повторного розгляду справи
