Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 вересня 2025 року
у справі № 305/1164/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо випадків, у яких не може застосовуватися як захід індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ перегляд судових рішень у зв'язку з виключними обставинами
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд у зв'язку з виключними обставинами рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 січня 2022 року та ухвали Верховного Суду від 23 січня 2023 року. У заяві просив скасувати зазначені судові рішення та задовольнити позов у редакції уточнених позовних вимог.
Підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами заявник визначив пункт 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, а саме встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, заявник посилався на ухвалене 06 червня 2024 року ЄСПЛ рішення у справі «Баран та інші проти України» (заява № 1229/18 та 8 інших заяв), яке набуло статусу остаточного 06 червня 2025 року. Це рішення стосується заяви ОСОБА_1 від 09 травня 2023 року № 21553/23, яка була об'єднана з іншими 8 заявами, що наведені у додатку. ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв`язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
Заявник послався на те, що з урахуванням встановленого ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судами, ухвалені у ній судові рішення підлягають перегляду, а позовні вимоги задоволенню.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) і статті 46 Конвенції Україна зобов'язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ в будь-якій справі, в якій вона є стороною.
У главі 3 Закону № 3477-IV передбачено, що для виконання рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення Україною Конвенції, мають вживатися заходи індивідуального та загального характеру.
Згідно із частиною третьою статті 10 Закону № 3477-IV відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.
Отже, застосування restitutio in integrum можливе шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі, у разі вжиття Україною заходів індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі, в якій вона є стороною.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи з самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.
Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.
ЄСПЛ ухвалив рішення в справі «Баран та інші проти України» щодо скарг за пунктом 1 статті 6 і статті 13 Конвенції лише стосовно надмірної тривалості провадження у справі поза межами «розумного строку» та відсутності ефективного засобу юридичного захисту від такої тривалості (пункт 6 підрозділу 3 розділу «Право» Рішення ЄСПЛ). Порушення інших статей Конвенції чи протоколів до неї в скаргах, викладених в об`єднаних заявах, серед яких заява ОСОБА_1 від 9 травня 2023 року № 21553/23, ЄСПЛ не встановив.
Зміст повного тексту рішення ЄСПЛ не дає підстав для висновку, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи за позовом про стягнення заборгованості, тобто не можна зробити висновок про те, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень, які заявник просить переглянути, суперечить Конвенції або що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали допущені судами під час розгляду цієї справи суттєві процедурні помилки, які поставили під серйозний сумнів результат такого розгляду.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає законних підстав для застосування додаткового заходу індивідуального характеру, як-от повторний розгляд справи позивача.
ВИСНОВКИ: не може застосовуватися як захід індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ перегляд судових рішень у зв'язку з виключними обставинами за пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України у випадках, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань:
- мають бути усунуті лише шляхом вжиття заходів загального характеру;
- не стосуються особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень;
- не стосуються справи, про перегляд судового рішення в якій подана заява;
- стосуються лише тривалості розгляду даної справи чи тривалості невиконання ухвалених у ній судових рішень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави перегляду судових рішень, провадження за виключними обставинами, виконання рішень ЄСПЛ
