Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 березня 2019 року
у справі № 922/3312/17
Господарська юрисдикція
Щодо права постійного користування земельною ділянкою
Фабула справи: селянське (фермерське) господарство звернулося до господарського суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру про визнання за СФГ права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру "Про припинення права користування земельною ділянкою".
Рішенням Господарського суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду вказане рішення скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру, у цій частині прийнято нове рішення, яким визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру "Про припинення права користування земельною ділянкою". У решті рішення Господарського суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: Головне управління Держгеокадастру вважає, що висновки суду апеляційної інстанції, що у цьому випадку вільне волевиявлення третьої особи (засновника фермерського господарства) на припинення права користування не може бути підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, оскільки обсяг речового права і цільове призначення земельної ділянки визначено законом з огляду на гарантії, встановлені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, унеможливлюють прийняття такої відмови Головним управлінням Держгеокадастру без згоди СФГ, є хибним, оскільки норма ст.142 ЗК України передбачає наявність добровільної відмови саме землекористувача від права користування земельною ділянкою та наявність відповідної заяви саме від такого землекористувача. Право постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою посвідчувалося державним актом на право постійного користування землею, виданого саме на ім'я цієї особи.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства.
Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.
Ч. 3, 4 ст.142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Крім того, за змістом ст.31 ЗЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Аналогічні положення наведено у ст. 12 Закону "Про фермерське господарство".
Проте за СФГ права власності чи користування земельною ділянкою зареєстровано не було.
Висновки: згідно з положеннями земельного законодавства, що діяло на час звернення СФГ до суду із вимогою про визнання за СФГ права постійного користування земельною ділянкою, для ведення фермерського господарства, набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено. Водночас, СФГ, як юридична особа, не позбавлене права на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у спосіб та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство".
Ключові слова: право постійного користування земельною ділянкою, земельні правовідносини
