Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 вересня 2023 року
у справі № 913/228/22
Господарська юрисдикція
Щодо порядку вирішення судом питання про зменшення розміру штрафних санкцій
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося з позовом до АТ "Луганськгаз" про стягнення заборгованості 259 374 141,73 грн за добові небаланси природного газу, з яких: 197 214 842,02 грн сума основного боргу, 19 398 994,11 грн пеня, 37 968 824,46 грн інфляційні втрати, 4 791 481,14 грн 3% річних.
Рішенням господарського суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що АТ "Луганськгаз" здійснювало розподіл природного газу в Луганській області та займало монопольне становище у наданні цих послуг для споживачів регіону (населення, промисловості, бюджетних установ та інших), проте, у зв`язку з війною в країні та тимчасовою окупацією Луганської області така господарська діяльність, за рахунок якої товариство отримувало прибуток, була припинена. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, станом на 08.03.2023 до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) віднесені всі 8 (вісім) районів Луганської області, тобто вся територія Луганської області є тимчасово окупованою. Також судами з наданих відповідачем доказів встановлено, що 21.04.2022 Головним управлінням Національної поліції Луганської області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022130000000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 341 Кримінального кодексу України за фактом того, що військовослужбовці збройних сил рф та учасники контрольованих рф незаконних збройних формувань на території Луганської області із початку вторгнення ворога, з 24.02.2022, внаслідок дій держави-агресора здійснили захоплення структурних підрозділів АТ "Луганськгаз" включно з усім рухомим та нерухомим майном, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадян з метою користування ними та перешкоджання нормальної роботи підприємств, установ, організацій та здійснення господарської діяльності товариства. Суди також встановили, що фінансовий звіт за 2022 рік АТ "Луганськгаз" не подавало до ДПС України, оскільки було втрачено первинні бухгалтерські документи, натомість суду було надано копії фінансових звітів за 2019 рік, з яких вбачається, що господарська діяльність АТ "Луганськгаз" була збитковою.
Також судами надано оцінку сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14.11.2022 щодо обов`язку (зобов`язання) АТ "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, виконання якого унеможливлено через військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану, протиправні дії третіх осіб, а саме захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи Луганськгаз включно з усім рухомим та нерухомим майном.
З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що тимчасова окупація всієї території Луганської області, на якій здійснював свою діяльність відповідач, є винятковою обставиною. Також виходили з того, що позивач має можливість здійснювати власну діяльність на всій території України, в тому числі в регіонах, що не окуповані РФ та де не відбуваються активні бойові дії, і що у співвідношенні стану ведення господарської діяльності позивач, як кредитор, є у вигіднішому матеріальному становищі, ніж відповідач, врахувавши і обставини відсутності транспортування природного газу позивачем через ГВС Сохранівка (підтверджується сертифікатом ТПП України).
Крім того, судами враховано реалізацію позивачем свого права на додаткове заявлення до стягнення 37 968 824,46 грн інфляційних втрат та 4 791 481,14 грн 3% річних, що у сукупності складає понад 42 млн.грн, що судом задоволено. Відповідне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 12.02.2020 у справі №924/414/19 зазначив, що негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, що дає підстави для висновку про можливість зменшення розміру пені на 50 %.
ВИСНОВКИ: при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського процесуального кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.
При цьому, суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: невиконання договору, підстави застосування санкцій, правовий режим воєнного стану
