Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2024 року
у справі № 924/159/14 (924/502/23)
Господарська юрисдикція
Щодо відводу судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із загально процедурних судових рішень у справі про банкрутство
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою господарського суду порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (далі - Боржник).
У межах зазначеної справи Боржник звернувся до господарського суду з позовом до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Відповідач) про стягнення 24836,15 грн інфляційних втрат та 5598,93 грн 3% річних.
Рішенням господарського суду у позові відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У силу частин 1, 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, зокрема, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі (частина 1); суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції (частина 3).
За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю КУзПБ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство.
Особливістю провадження у справі про банкрутство є значна кількість судових актів, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство. Крім того, в провадженні у справі про банкрутство може бути велика кількість інших судових актів, які пов`язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується. Такі судові акти не вирішують питання по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішенню певних процедурних моментів.
ВИСНОВКИ: відвід судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із загально процедурних судових рішень у справі про банкрутство, не може вважатися беззаперечною підставою для неучасті цього ж судді у розгляді справи за іншими заявами у цій же справі про банкрутство, зокрема, за результатами розгляду заяв поданих в порядку статті 7 КУзПБ.
Водночас, скасування, зокрема, ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, судового рішення про визнання недійсними правочинів тощо виключає відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України повторний розгляд тим самим суддею вищевказаних кредиторських вимог чи питання про визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, і тому справа саме в цій частині підлягає розгляду іншим складом суду, а в іншій (не скасованій) частині, справа про банкрутство передається на розгляд судді (колегії суддів), який попередньо її розглядав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави відводу судді, склад суду, особливості процедур банкрутства