Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 грудня 2024 року
у справі № 640/11970/20[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо невідображення у рішенні Директора НАБУ про застосування дисциплінарного стягнення стислого викладу обставин, які були дослідженні в рамках службового розслідування та відображені у висновку Дисциплінарної комісії
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовами до НАБУ, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ НАБУ, в частині прийнятого рішення про проведення службового розслідування;
- визнати мотивувальну частину висновку службового розслідування такою, що не має документального підтвердження та не відповідає встановленим під час службового розслідування фактам;
- визнати мотивувальну частину висновку Дисциплінарної комісії такою, що не має документального підтвердження та не відповідає встановленим під час службового розслідування фактам;
- визнати протиправним та скасувати наказ Директора НАБУ «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1»;
- поновити ОСОБА_1 на державній службі;
- стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Мотивація касаційної скарги: НАБУ зазначає, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що наказ не містить юридичної кваліфікації - є хибним, так як зі змісту вказаного наказу вбачається наявність юридичної кваліфікації дій позивача, при цьому ані в ч. 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу», ані в нормах Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» немає вимог, щоб наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності містив в собі визначення об'єкта дисциплінарного проступку, об`єктивної та суб`єктивної сторони, інші елементи складу дисциплінарного проступку.
Правова позиція Верховного Суду: ні норми Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» №1698-VII, ні норми Закону України «Про державну службу» №889-VIII не передбачають відображення у рішенні (наказі, розпорядження) про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення основних елементів складу дисциплінарного правопорушення, а саме його об`єктивної та суб`єктивної сторони тощо.
Водночас, у положеннях ч. 2 ст. 77 Закону №889-VIII визначено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
У Національному Бюро притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється шляхом проведення підрозділом внутрішнього контролю службового розслідування, і після проведення такого, Дисциплінарна комісія за результатами розгляду матеріалів службового розслідування складає висновок. Особливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності в НАБУ є те, що дане питання вирішується спочатку підрозділом внутрішнього контролю і лише тоді Дисциплінарною комісією.
З урахуванням наведеного, враховуючи особливості притягнення працівників Національного антикорупційного бюро України, передбачених спеціальним законодавством, зокрема Законом №1698-VII, слід дійти висновку, що відображення у рішенні про накладення дисциплінарного стягнення на працівників НАБУ стислого викладу обставин та юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку, як це передбачено ч. 2 ст. 77 Закону №889-VIII, та на відсутність чого у оскаржуваному наказі покликається суд апеляційної інстанції, не має такого юридичного змісту, як відображення таких обставин та даних у висновку службового розслідування та/або висновку Дисциплінарної комісії.
Рішення про застосування дисциплінарного стягнення працівників НАБУ приймається Директором НАБУ, на підставі висновку Дисциплінарної комісії, яке, в свою чергу, приймається на підставі висновків та матеріалів службового розслідування, проведеного підрозділом внутрішнього контролю. А відтак, таке рішення (наказ, розпорядження) фактично має формальний правовий характер, що проявляється внаслідок реалізації Директором НАБУ дискреційної компетенції, передбаченої нормами спеціального законодавства.
Висновки: невідображення у рішенні Директора НАБУ про застосування дисциплінарного стягнення стислого викладу обставин, які були дослідженні в рамках службового розслідування та відображені у висновку Дисциплінарної комісії, не дає підстав для скасування такого рішення через невідповідність щодо умов дотримання формальних елементів його змісту.
Ключові слова: законність звільнення, доведення дисциплінарного правопорушення, матеріали службового розслідування