Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 вересня 2024 року
у справі № 914/2450/22(914/429/23)[1]
Господарська юрисдикція
Щодо порядку захисту прав власника коштів, арешт з яких знято в рамках кримінального провадження
ФАБУЛА СПРАВИ
У межах справи № 914/2450/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" про банкрутство ТОВ "БНК-Україна" через систему "Електронний суд" в порядку статті 7 КУзПБ подало позовну заяву до відповідача - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА) про стягнення 170 960,96 євро та 420,18 грн. нарахованих відсотків, 215,09 грн. та 113,82 грн. нарахованих відсотків.
Рішенням господарського суду позов задоволено повністю
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до абзацу 7 частини шостої, частини сьомої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Частиною третьою зазначеної норми Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" встановлено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів або банківських металів, Національне агентство перераховує відповідні кошти та нараховані за ними проценти або здійснює переказ банківських металів та нарахованих за ними процентів на рахунок їх законного власника протягом трьох робочих днів з дня надання ним інформації про реквізити рахунка.
Відповідно до частини першої статті 21 зазначеного Закону, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Аналіз частини другої, третьої зазначеної статті Закону дає підстави для висновку про те, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і дія такого договору припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
ВИСНОВКИ: у випадку вирішення питання щодо зняття арешту та повернення грошових коштів його власнику, такі кошти втрачають статус речового доказу у кримінальному провадженні, а власник такого майна відновлює право володіння, розпорядження та користування таким майном в порядку, визначеному загальними положеннями цивільного законодавства, тому не позбавлений можливості захисту зазначених прав у загальному порядку, передбаченому положенням цивільного законодавства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю АРМА, статус арештованого майна, кондикційні зобов'язання, правовий режим речових доказів
