Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 січня 2025 року
у справі № 160/28752/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо показника середньої заробітної плати, з якого сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії при проведенні перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме чи підлягають перерахунку пенсії у зв`язку з щорічною індексацією, які призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2020 - 2023 роках, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку 124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124), та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та який саме показник потрібно застосовувати при проведені перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією: показник станом на 01 жовтня 2017 року, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019 - 2023 роках чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.
Правова позиція Верховного Суду: положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Висновки: абз. 1 в сукупності з абз. 2 п.5 Порядку № 124 проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинні застосовуватися у відповідності з ч. 2 ст. 42 цього Закону, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Ключові слова: пенсійне забезпечення, конкуренція норм права, прогалина законодавчого регулювання, ієрархія норм права
