Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
гідно з Постановою
від 28 травня 2025 року
у справі № 487/11306/24[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору стосовно встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт правильності зазначення інформації померлої в актовому записі цивільного стану
Фабула справи: міська рада звернулася до суду з заявою, в якій просила:
- встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт неправильності в актовому записі цивільного стану;
- внести зміни в актовий запис.
Суд першої інстанції ухвалою відмовив у відкритті провадження у справі.
Апеляційний суд ухвалу районного суду змінив, виклав її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Апеляційний суд указував, що справи про встановлення фактів у судах загальної юрисдикції розглядаються в порядку окремого провадження виключно за заявами фізичних осіб, якою заявник у цій справі не є.
Мотивація касаційної скарги: міська рада посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає насамперед у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права виходити за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК України та іншим законом, не є вичерпним (ч. 3 ст. 270 ЦК України). Позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження та імені, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.
Висновки: об'єктом перевірки судами в цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт правильності зазначення інформації померлої (дати народження та імені у цьому випадку), а не дотримання Відділом державної реєстрації актів цивільного стану процедури розгляду звернення заявника про внесення змін до актового запису про смерть й оцінка правомірності дій щодо відмови в задоволенні цього звернення.
З огляду на викладене колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у сторін виник публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про смерть, та вважає, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження.
Ключові слова: захист прав міської ради, спори за участі ОМС, розподіл судових витрат
