Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 серпня 2022 року
у справі № 757/57620/20-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу оскарження дій посадових та службових осіб органів поліції, вчинених або не вчинених під час видачі громадянину документів у рамках розгляду його звернень
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національної поліції України про визнання протиправними дій.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз'яснено позивачу його право звернутися до суду з цим позовом в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
ОЦІНКА СУДУ
Спір виник між ОСОБА_1 та Національною поліцією України, яка, як вважає позивач, вчиняє протиправну бездіяльність - не надає йому засвідчені копії документів, за результатами розгляду звернень позивача, які зберігаються у департаменті Національної поліції України
Тобто цей позов спрямований на спонукання органів національної поліції видати засвідчені копії документів, які прийняті під час розгляду звернення ОСОБА_1 на підставі вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині врегулювання реального конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
ВИСНОВКИ: оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю посадових та службових осіб органів національної поліції, вчинених або не вчинених під час видачі йому документів у рамках розгляду звернень, які розглядалися департаментом кадрового забезпечення Національної поліції України з метою врегулювання реального конфлікту інтересів на підставі вимог Закону України «Про запобігання корупції», перевірка правомірності таких діянь з огляду на положення частини першої статті 19 КАС України та статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» знаходиться поза межами юрисдикції цивільного суду.
За таких обставин постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, адміністративна юрисдикція, спори за участю НПУ
