Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 серпня 2025 року
у справі № 906/43/22
Господарська юрисдикція
Щодо юридичного факту, який породжує кондикційне зобов`язання, при зверненні з кредиторськими вимогами до боржника, які кваліфіковані як зобов`язання з повернення безпідставно отриманих грошових коштів за недійсним правочином
Фабула справи: ухвалою господарського суду за заявою ТОВ "Східгазенерго" відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Овруч Стоун"; введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого.
Від ТОВ «ТД «Агрімпорт ЛТД» надійшло доповнення до заяви з грошовими вимогами до боржника, в якій (з урахуванням уточнень) просило визнати грошові вимоги у сумі 216 799 583,36 грн - основного боргу та 4 962,00 грн судових витрат; грошові вимоги включити до реєстру вимог конкурсних кредиторів.
Розпорядник майна ТОВ "Овруч Стоун" подав заяву про застосування строків позовної давності при розгляді заяви ТОВ «ТД «Агрімпорт ЛТД» з грошовими вимогами по договорах купівлі-продажу, укладених між боржником та кредитором в період 2018-2019рр.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, в задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» про застосування строків позовної давності відмовлено; заяву ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» в частині грошових вимог - задоволено, визнано вимоги ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» до ТОВ «Овруч Стоун» на суму 216799583,36 грн - основного боргу та 4 962,00,00 грн - судового збору.
Мотивація касаційної скарги: розпорядник майна ТОВ «Овруч Стоун» та ТОВ "Східгазенерго" зазначають про неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо моменту виникнення зобов`язання з повернення безпідставно отриманих грошових коштів (ст. 1212 ЦК України), відповідно до яких, за доводами скаржників, зобов'язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним, що свідчить про поточний характер грошових вимог ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД».
Правова позиція Верховного Суду: момент виникнення кондикційного зобов'язання можна визначити:
- у випадку відсутності підстави набуття чужого майна - лише виходячи з аналізу та оцінки обставин, на яких до особи потрапило чуже майно, тобто з моменту, коли особа могла дізнатись про безпідставність отримання майна;
- у випадку, коли підстава набуття майна існувала, але згодом відпала - сукупністю обставин, що характеризують підставу, на якій майно було отримано, та обставин відпадіння цієї підстави.
Остання група правовідносин характеризується тим, що особа утримує майно (гроші), які вона має повернути потерпілому, у зв'язку з відпадінням підстави набуття цього майна (грошей). Це стосується вимог, щодо яких кондикційні правовідносини є субсидіарними (ч. 3 ст. 1212 ЦК України), а саме: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
В цих випадках, коли вирішується спір за переліченими вимогами, наприклад, про повернення виконаного за недійсним правочином (реституцію), ухвалюється рішення, яке підлягає виконанню у встановленому законом порядку.
У правовідносинах з повернення безпідставно набутих (збережених) коштів, які попередньо перераховані за договором, початком прострочення набувачем виконання зобов`язання з повернення таких коштів є момент у часі, коли особа - набувач майна дізналася про безпідставність набуття (збереження) нею цих коштів.
Такий момент зазвичай може бути пов`язаний з набуттям законної сили судовим рішенням, у якому суд установив факт безпідставності набуття (збереження) особою в межах виконання договірних правовідносин майна, належного потерпілій особі.
Судове рішення у цьому випадку дозволяє кваліфікувати зобов'язання як кондикційне, адже для виникнення зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно, до якого відноситься набуття (збереження), що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині, а також набуття (збереження) майна особою за наявності правової підстави, яка згодом відпала. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Тобто судове рішення надає можливість внести ясність, визначеність у правовідносини сторін, констатувати про безпідставність набуття (отримання) грошових коштів особою та підтверджує відсутність юридичних підстав для їх збереження надалі такою особою, а тому з моменту набрання ним законної сили особа в конкретному випадку достеменно може вважатися обізнаною про своє володіння чужим майном без достатньої правової підстави і в неї виникає обов'язок повернути майно іншій особі.
Адже особа не може вважатися такою, що має безумовний обов`язок повернути безпідставно набуте майно (зокрема, грошові кошти), до того часу, доки вона, діючи відповідно до вимог ділового обороту, з належним рівнем розумності й обачливості, не дізналася або не могла дізнатися про сам факт володіння цим майном (грошовими коштами) без достатньої правової підстави.
Висновки: при зверненні з кредиторськими вимогами до боржника, які кваліфіковані як зобов`язання з повернення безпідставно отриманих грошових коштів за недійсним правочином, юридичним фактом, який породжує кондикційне зобов`язання, є рішення суду, в якому суд установив факт безпідставності набуття (збереження) особою в межах виконання договірних правовідносин майна, належного потерпілій особі.
Ключові слова: класифікація кредиторських вимог, безпідставне збереження майна, межі дискреційних повноважень
