Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 березня 2026 року
у справі № 760/18489/25
Цивільна юрисдикція
Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції, Управління автоматичної фіксації порушення правил дорожнього руху, відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування шкоди.
Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 повернуто з усіма додатками.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення позову без руху, позивач не усунув недоліки позовної заяви, а тому наявні підстави для визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (пункт 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги предмет, підстави та зміст позову ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з того, що він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», а тому суд першої інстанції помилкового керувався тим, що позивач є суб'єктом сплати судового збору у цій справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи до розгляду апеляційну скаргу та залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції від 25 липня 2025 року, суд апеляційної інстанції не стягував з позивача судовий збір за подання апеляційної скарги, очевидно врахувавши предмет і підстави позову та фактично визнавши наявність у позивача пільги, встановленої пунктом 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Водночас апеляційний суд не врахував, що така пільга передбачена законом для всіх стадій судового захисту, у тому числі при зверненні особи до суду з відповідним позовом.
Таким чином, суд першої інстанції помилково залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 з підстав несплати судового збору та повернув її матеріали позивачу у зв'язку з невиконанням ним таких вимог суду, а апеляційний суд необґрунтовано погодився з указаними висновками місцевого суду і залишив оскаржувану позивачем ухвалу суду без змін, водночас фактично визнавши наявність у позивача пільги, які встановлені пунктом 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
ВИСНОВКИ: у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: судові витрати, справляння судового збору, компенсація шкоди
