Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 березня 2026 року
у справі № 128/951/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо неможливості особи, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 3 ч. 3 ст. 42 КПК передбачено, що обвинувачений має право, зокрема, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 49 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. У випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
За приписами ч. 1 ст. 54 КПК обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 54 КПК відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Суд апеляційної інстанції в ухвалі звернув увагу на положення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», якими передбачено, що безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя. Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду.
З висновком суду апеляційної інстанції Верховний Суд погоджується з огляду на такі обставини.
У матеріалах кримінального провадження містяться доручення про надання ОСОБА_6 безоплатної вторинної правової допомоги адвокатами. Захисник ОСОБА_18 брав участь у провадженні в суді першої інстанції на підставі ордера та договору про надання правничої допомоги.
У судових засіданнях під час розгляду провадження місцевим судом, у тому числі розгляду клопотань щодо продовження строку тримання під вартою, також у суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 , посилаючись на необхідність розгляду справи по суті за участю адвоката ОСОБА_18, водночас не заперечував щодо призначення судом адвоката ОСОБА_7 на підставі доручення для здійснення захисту його інтересів у цьому кримінальному провадженні.
При цьому захисник ОСОБА_7 була залучена судом до участі в провадженні неодноразово, у тому числі з підстави неможливості участі в справі захисника ОСОБА_18, який подавав клопотання про відкладення судового розгляду. Зокрема, в судовому засіданні обвинувачений просив відкласти судовий розгляд, оскільки адвокат ОСОБА_7 була задіяна в розгляді іншого провадження, що також свідчило про його згоду на її участь.
При цьому Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 у касаційній скарзі не навів переконливих доводів стосовно того, що на день розгляду провадження апеляційним судом ним укладено з іншим захисником відповідний договір про надання правової допомоги саме на час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, а також не зазначив аргументів на підтвердження надання адвокатом ОСОБА_7 неякісної та неефективної правової допомоги в цьому кримінальному провадженні, зважаючи на те, що обвинувачений не заперечував щодо участі у провадженні адвоката ОСОБА_7.
ВИСНОВКИ: особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: БПД, умови заміни захисника, право на адвоката
