Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 березня 2026 року
у справі № 742/502/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо визнання начальника відділення органу Національної поліції керівником органу досудового розслідування
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду; за ч. 2 ст. 307 КК України - до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років і 6 місяців з конфіскацією частини всього особисто належного йому майна, крім житла.
На підставі положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років і 6 місяців з конфіскацією частини всього особисто належного йому майна, крім житла.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_7 зараховано у строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення.
Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК України визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції станом на дату ухвалення рішення про призначення слідчого) керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки та заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень, перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, заступник директора територіального управління Державного бюро розслідувань, керівник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань, керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів органу Бюро економічної безпеки України, керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, а також заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень.
За матеріалами провадження ОСОБА_10, будучи начальником відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу районного відділу поліції постановою серед групи слідчих у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР, визначив старшим слідчим ОСОБА_9, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні.
З огляду на це, колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що слідчий ОСОБА_9 був визначений у кримінальному провадженні неуповноваженою особою.
ВИСНОВКИ: у змісті вказаної норми закону [п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції станом на дату ухвалення рішення про призначення слідчого)], крім іншого, передбачено, що керівником органу досудового розслідування визнається і начальник відділення органу Національної поліції, який діє у межах своїх повноважень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальний статус слідчого, процесуальний статус керівника органу досудового розслідування, учасники кримінального провадження
