Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 січня 2026 року
у справі № 464/2208/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості застосування спеціальної конфіскації мобільного телефону, який був використаний для незаконного придбання психотропної речовини
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 тис. грн.
Вказаний вирок прокурор оскаржив в апеляційному порядку в частині вирішення питання про долю речового доказу, зокрема мобільного телефону марки, і безпідставного незастосування судом спеціальної конфіскації до знаряддя вчинення злочину.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю) (п. 1).
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само ряду кримінальних правопорушень, передбачених у цій статті.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
ВИСНОВКИ: за встановлених судами обставин, обвинувачений використав мобільний телефон як засіб для вчинення кримінального правопорушення, а саме через встановлене на пристрої програмне забезпечення замовив на телеграм каналі особливо небезпечну психотропну речовину, яку згодом отримав і незаконно зберігав.
Таким чином, апеляційний суд, обґрунтовуючи свої висновки про неможливість застосування спеціальної конфіскації до телефону з причин, що той не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повною мірою не проаналізував положень ст. 96-2 КК України, ст. 100 КПК України щодо знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення.
Отже, на переконання колегії суддів, апеляційний суд дійшов передчасних висновків про неможливість застосування спеціальної конфіскації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави спеціальної конфіскації, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, заходи кримінально-правового характеру
