Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2026 року
у справі № 211/5171/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК на строк 6 років із конфіскацією всього майна, за ч. 2 ст. 315 КК на строк 6 років; згідно з ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів призначено захід примусу - позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуте покарання за вироком цього ж суду й визначено остаточне - у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна. Постановлено виконувати самостійно вирок апеляційного суду, яким ОСОБА_5 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу.
ОЦІНКА СУДУ
У результаті медичного огляду ОСОБА_8 було констатовано перебування його в стані опіоїдного сп'яніння від метадону. За висновком судово-медичної експертизи в на тілі потерпілого виявлено легке тілесне ушкодження у вигляді крапкової ранки плеча, що утворилася від колючої дії округлого предмета.
Викладені фактичні дані отримані у процесуальний спосіб, у силу ст. 84 КПК є доказами, котрі доводять учинення засудженою умисних дій, спрямованих на збудження в потерпілого бажання вжити наркотичні засоби, і посягання на його здоров`я.
Посилання захисника на необізнаність ОСОБА_5 щодо неповнолітнього віку потерпілого є голослівними. За матеріалами справи засуджена тривалий час проживала поряд із родиною ОСОБА_8, спілкувалася з ним і не могла не знати, що той є учнем, не досяг повноліття, за зовнішнім виглядом та поведінкою відрізняється від дорослих.
Усупереч міркуванням скаржника, те, що ОСОБА_8 повідомив про періодичне вживання заборонених засобів, перебуває під наглядом лікаря-психіатра (через певну відсталість) не виключає учинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК. При цьому на відміну від указівок захисника, у справі не міститься відомостей про притягнення потерпілого до відповідальності за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів; згідно з представленими в матеріалах провадження даними, на ОСОБА_8 немає нарікань за місцем проживання, а в характеристиці з місця навчання відображено його індивідуальні особливості як учня.
ВИСНОВКИ: схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів означає будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз. Такі дії можуть полягати не тільки в умовлянні чи переконуванні, але й у пропозиції чи пораді. Більше того, відповідальність за це кримінальне правопорушення настає незалежно від наслідків схиляння, зокрема від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити. Так само законодавець не передбачив застережень щодо попереднього досвіду потерпілого.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері обігу наркотичних засобів, злочини у сфері обігу психотропних речовин, незаконний обіг наркотичних засобів
