Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 квітня 2026 року
у справі № 911/1344/24 (911/899/25)
Господарська юрисдикція
Щодо правової природи штрафу, що накладається за рішенням органів Антимонопольного комітету України
ФАБУЛА СПРАВИ
У межах справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон ОІЛ" про банкрутство АМКУ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Ексон ОІЛ" пені у розмірі 22 600,00 грн.
Підставою заявленого позову стала несплата ТОВ "Ексон ОІЛ" накладеного на нього штрафу у добровільному порядку, у зв`язку з чим АМКУ нарахував пеню за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період із 25.11.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу) до 28.02.2025.
За розрахунком АМКУ за 96 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 32 544,00 грн. Проте позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 22 600,00 грн, оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМКУ.
Господарським суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову у позові АМКУ.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз положень статті 1 КУзПБ, статей 217, 230, 238, 241 ГПК України, а також статей 51, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" свідчить, що штраф, накладений органами АМКУ, є адміністративно-господарською санкцією майнового характеру, яка полягає у покладенні на суб'єкта господарювання обов'язку сплатити до бюджету визначену грошову суму.
Такий обов`язок має публічно-правову природу, однак за своїм змістом є грошовим зобов'язанням у розумінні статті 1 КУзПБ, оскільки передбачає обов'язок боржника сплатити визначену грошову суму відповідно до закону.
КУзПБ відносить до грошових зобов`язань також зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що свідчить про включення до цього поняття не лише договірних, а й публічно-правових обов`язків зі сплати коштів.
Отже, штраф, накладений АМКУ, підпадає під поняття грошового зобов'язання боржника, а відтак підлягає правовому режиму, встановленому КУзПБ для таких зобов'язань у процедурі банкрутства.
Відповідно до статті 1 КУзПБ до складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.
Водночас наведений виняток стосується санкцій, які є похідними від основного зобов`язання та мають забезпечувальний або компенсаційний характер (зокрема договірної чи податкової неустойки), тобто виникають як наслідок невиконання або неналежного виконання первинного грошового зобов`язання.
Натомість штраф, накладений АМКУ відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не є способом забезпечення виконання іншого зобов`язання та не має акцесорного характеру. Такий штраф є самостійним заходом відповідальності за вчинене правопорушення у сфері господарювання, що безпосередньо породжує обов`язок суб`єкта господарювання сплатити визначену грошову суму до бюджету.
ВИСНОВКИ: штраф АМКУ не є неустойкою в розумінні статті 1 КУзПБ, а становить самостійне грошове зобов'язання публічно-правового характеру. Тому на нього поширюється правовий режим грошових зобов'язань боржника у процедурі банкрутства з урахуванням спеціальних правил щодо моменту їх виникнення та порядку задоволення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження АМК, спори з АМКУ, відповідповідальність суб'єктів господарювання
