Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 квітня 2026 року
у справі № 911/1344/24 (911/899/25)[1]
Господарська юрисдикція
Щодо правової природи пені, нарахованої у зв'язку з несплатою штрафу Антимонопольного комітету України, та можливості її нарахування у процедурах банкрутства
ФАБУЛА СПРАВИ
У межах справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон ОІЛ" про банкрутство АМКУ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Ексон ОІЛ" пені у розмірі 22 600,00 грн.
Підставою заявленого позову стала несплата ТОВ "Ексон ОІЛ" накладеного на нього штрафу у добровільному порядку, у зв`язку з чим АМКУ нарахував пеню за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період із 25.11.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу) до 28.02.2025.
За розрахунком АМКУ за 96 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 32 544,00 грн. Проте позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 22 600,00 грн, оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМКУ.
Господарським суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову у позові АМКУ.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі прострочення сплати штрафу, накладеного органом АМКУ, за кожний день прострочення стягується пеня у визначеному законом розмірі, яка обчислюється у відсотках від суми штрафу та обмежується граничним розміром.
При цьому зазначений Закон не містить нормативного визначення пені.
Проте за змістом статей 230, 231 ГК України штрафні санкції (у тому числі пеня) є видом господарських санкцій, що застосовуються у разі порушення зобов'язань.
Пеня має похідний (акцесорний) характер щодо основного зобов`язання, виникає виключно у зв`язку з його порушенням (простроченням), є формою майнової відповідальності та спрямована на стимулювання належного виконання грошового обов'язку.
Пеня, передбачена статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нараховується за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати штрафу, обчислюється у відсотках від суми такого зобов`язання за кожний день прострочення та має похідний характер щодо основного боргу.
Таким чином, на відміну від штрафу АМКУ, який є самостійною адміністративно-господарською санкцією за правопорушення у сфері захисту економічної конкуренції, пеня є фінансовою санкцією, що виникає внаслідок прострочення виконання цього зобов`язання.
З огляду на викладене, нарахована АМКУ у цій справі пеня, на відміну від нарахованого АМКУ штрафу, не підпадає під визначення грошового зобов'язання відповідно до статті 1 КУзПБ.
Аналіз змісту статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" свідчить, що пеня, передбачена вказаною статтею, є самостійною фінансовою санкцією публічно-правового характеру, встановленою спеціальним законом у сфері захисту економічної конкуренції. Її застосування безпосередньо пов`язане з фактом невиконання обов`язку зі сплати штрафу, накладеного органом АМКУ, та має на меті забезпечення належного та своєчасного виконання такого обов`язку.
Пеня у цьому випадку не є складовою самого штрафу і не ототожнюється з ним, оскільки штраф виступає заходом відповідальності за вчинене правопорушення у сфері конкуренції, тоді як пеня є наслідком невиконання або несвоєчасного виконання обов'язку зі сплати вже накладеного штрафу. Водночас така пеня має похідний характер, оскільки її існування та розмір прямо залежать від наявності основного обов'язку - сплати штрафу, а також від тривалості його невиконання.
З урахуванням наведеного, така пеня за своєю правовою природою є санкцією, пов`язаною з невиконанням грошового обов'язку, та нараховується за весь період прострочення, якщо інше не передбачено законом.
Разом із тим, положення КУзПБ встановлюють спеціальний правовий режим для боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Частина третя статті 41 КУзПБ встановлює імперативну норму, згідно з якою протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Ця норма має універсальний характер і поширюється на всі види фінансових санкцій незалежно від їх публічно-правової чи приватно-правової природи, оскільки КУзПБ встановлює спеціальний правовий режим боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, враховуючи, що пеня за статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є різновидом неустойки та фінансовою санкцією акцесорного характеру, її нарахування на конкурсні вимоги в період дії мораторію прямо заборонене частиною третьою статті 41 КУзПБ.
Положеннями частини першої статті 59 КУзПБ визначено наслідки визнання боржника банкрутом.
Так, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Оскільки пеня за прострочення сплати штрафу АМКУ є різновидом неустойки та має акцесорний характер щодо основного грошового зобов'язання, її нарахування після визнання боржника банкрутом є юридично неможливим та суперечить імперативним приписам КУзПБ.
ВИСНОВКИ: пеня, передбачена статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є самостійною фінансовою санкцією публічно-правового характеру, встановленою спеціальним законом у сфері захисту економічної конкуренції. Її застосування безпосередньо пов`язане з фактом невиконання обов`язку зі сплати штрафу, накладеного органом АМКУ, та має на меті забезпечення належного та своєчасного виконання такого обов`язку.
Пеня, передбачена статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", хоча і має спеціальне нормативне регулювання, але підпадає під дію загальних обмежень, встановлених КУзПБ щодо нарахування фінансових санкцій у період дії мораторію, а також після визнання боржника банкрутом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження АМК, спори з АМКУ, відповідповідальність суб'єктів господарювання
