Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 квітня 2026 року
у справі № 320/40278/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для притягнення платника до відповідальності відповідно п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд рішенням у задоволенні позову відмовив повністю.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що у разі, якщо обов'язкові реквізити податкової накладної, а саме підпункт «е» та «є» пункту 201.1 статті 201 ПК України, не розкриваються зміст господарської операції, що об'єктивно унеможливлюють ідентифікацію господарської операції та встановлення зв'язку господарської операції з господарською діяльністю платника податків, необхідно застосовувати санкції, передбачені абзацом 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки: по-перше, неможливо підтвердити зв'язок господарських операцій з господарською діяльністю платника податків; по-друге, неможливо встановити щодо яких господарських операцій було складено податкові накладні; по-третє, до таких податкових накладних відсутні розрахунки коригування, що змінюють конкретизують зміст господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю платника податків.
Верховний Суд вважає такі доводи Управління безпідставними, оскільки у випадку, коли надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, контролюючий орган наділений правом неприйняття таких податкових накладних або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Разом з цим, контролюючий орган не скористався передбаченим законодавством механізмом щодо перевірки податкових накладних та, відповідно, своїм правом щодо неприйняття таких податкових накладних або зупинення їх реєстрації. Утім, невиконання Управлінням покладених на нього обов'язків не може змінювати умов притягнення платника до відповідальності відповідно абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.
ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції правильно відзначив, що суть виявленого Управлінням порушення полягала виключно у неналежному заповненні обов`язкових реквізитів податкових накладних, зокрема, у графах «номенклатура», «одиниця виміру», «кількість», «ціна без ПДВ», що, формально за певних умов підпадає під дію пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, згідно з яким допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки. При цьому, вказана норма передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки, а наступити така відповідальність може лише за умови, що перевірка здійснюється за заявою покупця, тоді як уданому випадку перевірка проводилась у рамках планового заходу контролю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: фінансова відповідальність, фінансові санкції, облік ПДВ
