Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 червня 2026 року
у справі № 990SСGС/51/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо використання в дисциплінарному провадженні стосовно судді відомостей досудового розслідування за наявності дозволу на їх розголошення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 25 листопада 2025 року № 2537/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 листопада 2024 року № 3408/1дп/15-24 про притягнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), а також порушення стандартів належної судової процедури, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права бути почутим дисциплінарним органом.
ОЦІНКА СУДУ
Особливості доведення складу дисциплінарного проступку, допущеного суддею, встановлено у частині шістнадцятій статті 49 Закону № 1798-VIII. Так, підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Установлені в дисциплінарній справі факти мають значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішення у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Інформацію про вчинення скаржником дисциплінарного проступку дисциплінарний орган отримав від НАБУ - органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який, зокрема уповноважений на здійснення досудового розслідування у певній категорій справ. До скарги НАБУ долучило також копії матеріалів кримінального провадження, а також письмовий дозвіл на розголошення (використання) відомостей досудового розслідування, наданий відповідно до вимог статті 222 КПК України. За змістом вказаного дозволу його надано для розгляду дисциплінарної скарги щодо судді міськрайонного суду ОСОБА_1.
Таким чином, у розглядуваній ситуації дисциплінарному органу було надано дозвіл на розголошення (використання) відомостей досудового розслідування в межах дисциплінарного провадження згідно з вимогами статті 222 КПК України. Відповідно, підстав вважати, що означені докази були отримані у незаконний спосіб, були підроблені чи спотворені, немає. Ураховуючи викладене, ВРП вважала правомірним використання її Першою Дисциплінарною палатою таких відомостей.
Оскільки за наявності відповідного дозволу використання дисциплінарним органом матеріалів кримінального провадження є правомірним, Перша Дисциплінарна палата ВРП, а в подальшому і Рада мали право врахувати зафіксовані за матеріалами такого кримінального провадження відомості та обставини і надати їм власну оцінку з погляду наявності / відсутності складу дисциплінарного проступку.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у дисциплінарному провадженні для висновку про наявність / відсутність складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган здійснює оцінку доказів не через призму їх належності і допустимості, а через вимогу їх чіткості та переконливості, тобто з погляду звичайної розсудливої людини.
ВИСНОВКИ: оскільки за наявності відповідного дозволу використання дисциплінарним органом матеріалів кримінального провадження є правомірним, Перша Дисциплінарна палата ВРП, а в подальшому і Рада мали право врахувати зафіксовані за матеріалами такого кримінального провадження відомості та обставини і надати їм власну оцінку з погляду наявності / відсутності складу дисциплінарного проступку.
У дисциплінарному провадженні для висновку про наявність / відсутність складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган здійснює оцінку доказів не через призму їх належності і допустимості, а через вимогу їх чіткості та переконливості, тобто з погляду звичайної розсудливої людини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність суддів, спори з ВРП, використання відомостей розслідування
