Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 вересня 2026 року
у справі № 520/5026/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідної умови застосування штрафу за вчинення протягом 1095 днів втретє або більше діяння, передбаченого п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України
Фабула справи: АТ "Завод "Електроважмаш" звернулося до суду з позовом до міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, яким застосовано штраф у розмірі 62250,17 грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних;, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість по декларації у розмірі 535486 грн; №03035000702, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату військового збору у розмірі 1100886,72 грн;, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13099788,68 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без задоволення.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: контролюючий орган стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував норму пункту 125-1.4 статті 125-1 ПК України щодо розгляду питання притягнення платника до відповідальності у вигляді підвищеного розміру штрафної санкції (75%) у зв`язку із вчиненням протягом 1095 днів втретє або більше разів діяння, передбаченого пунктом 125-1.2 статті 125-1 ПК України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №820/11382/15 щодо застосування приписів статті 127 ПК України, в якій судом вказано, що приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням. Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Правова позиція Верховного Суду: спеціальною статтею Податкового кодексу України, яка встановлює відповідальність податкового агента за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати, є стаття 125-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 125-1.1 статті 125-1 ПК України, не нарахування та/або неутримання та/або несплата (неперерахування) та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Згідно з пунктами 125-1.2, 125-1.3, 125-1.4 статті 125-1 ПК України, ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
За приписами пункту 111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Пунктом 111.4 статті 111 ПК України передбачено, що особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно пункту 112.1 статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 112.5 статті 112 ПК України, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
За приписами пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Контролюючим органом а ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, а ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано доказів притягнення позивача два і більше разів протягом 1095 днів відповідними податковими повідомленнями-рішеннями до фінансової відповідальності у вигляді штрафу на підставі статті 125.1 ПК України за порушення пункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України.
За наведених обставин Другий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до пункту 111.4 статті 111 ПК України, позивач не може вважатися особою, що вчинила правопорушення протягом 1095 днів втретє або більше, оскільки АТ «Завод «Електроважмаш» протягом 1095 днів не притягувалося до відповідальності за порушення пункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, у встановленому цим Кодексом порядку.
Висновки: для накладення штрафу на платника податків або податкового агента на підставі пункту 125-1.4 статті 125-1 ПК України за вчинення протягом 1095 днів втретє або більше діяння, передбаченого пунктом 125-1.2 статті 125-1 ПК України, необхідною умовою є наявність податкових повідомлень-рішень, на підставі яких особа вже була притягнута до фінансової відповідальності два або більше разів протягом 1095 днів.
Ключові слова: фінансова відповідальність, повторність правопорушення, штрафні санкції
