Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2026 року
у справі № 922/2047/25
Господарська юрисдикція
Щодо моменту, станом на який визначається розмір пайової участі замовника будівництва в розвитку інфраструктури населеного пункту
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся в інтересах держави в особі міської ради до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця, у якому просив стягнути з Відповідача 1 531 587 грн 52 коп. безпідставно збережених коштів пайової участі, 265 234 грн 44 коп. інфляційних втрат та 87 992 грн 85 коп. трьох процентів річних.
Позов обґрунтований тим, що всупереч вимогам законодавства відповідач не сплатив пайовий внесок на розвиток інфраструктури міста, необхідність сплати якого передбачена законодавством та обумовлена введенням об`єкта будівництва в експлуатацію, тому у відповідача виник обов'язок щодо повернення на підставі статті 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів, а також щодо сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Господарський суд вирішив позов задовольнити повністю.
Апеляційний господарський суд постановив про зміну рішення господарського суду з викладенням резолютивної частини рішення у редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволені частково та з Підприємця стягнуто на користь Ради для зарахування у дохід місцевого бюджету міської територіальної громади коштів у сумі 1 083 153 грн 72 коп., з яких: 869 388 грн 83 коп. безпідставно збережені кошти пайової участі, 163 816 грн 72 коп. інфляційні нарахування, 49 948 грн 17 коп. 3 % річних, а в іншій частині позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
І чинна, і та, що втратила чинність, процедура визначення розміру пайової участі покладала саме на замовника будівництва обов`язок розпочати відповідну процедуру.
Якщо ж звернутися до строків виникнення у замовника будівництва обов`язку звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, то за Законом № 132-IX такий обов`язок виникає протягом десяти робочих днів (або після 01.01.2020, або після початку такого будівництва, якщо воно розпочалося у 2020 році, пункт 8.9), а орган місцевого самоврядування протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня звернення замовника будівництва (отримання доданих до такого звернення документів) надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
І саме зі спливом визначених законодавцем строків, загалом 25 робочих днів (10 днів+15 днів), розмір пайової участі вважається таким, що мав бути визначений, а обов'язок замовника будівництва сплатити пайову участь -таким, що виник та підлягає виконанню. У цьому висновку Суд наголошує, що зазначені 25 днів спливають (після 01.01.2020 - для об`єктів, розпочатих будівництвом, однак не введених в експлуатацію на 01.01.2020; після початку будівництва - для об`єктів, розпочатих будівництвом у 2020 році) незалежно від того, чи звертався замовник до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, оскільки перебіг відповідних строків визначений законодавством як такий, що розпочинається імперативно, з настанням відповідної події або терміну: 01.01.2020 або дата початку будівництва у 2020 році; та припиняє свій перебіг з настанням такої визначеної законодавцем події як прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію (приписи підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX.
Виходячи з правила визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, сформульованого законодавцем у підпункті 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та з урахуванням висновків щодо перебігу строку для виконання замовником будівництва обов'язку перерахувати платежі пайової участі, цей обов'язок є таким, що виник після спливу визначеного цим пунктом строку, а саме 25 робочих днів (який загалом надається для визначення розміру пайової участі) після початку будівництва об`єкта - для об`єктів, розпочатих будівництвом у 2020 році, та після 01.01.2020 - для об`єктів, розпочатих будівництвом, однак не введених в експлуатацію на 01.01.2020, та зберігається саме як зобов`язання замовника будівництва до введення/прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Прийняття ж об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що замовник будівництва порушує зазначені зобов`язання, а у органів місцевого самоврядування, відповідно, виникає кореспондуюче такому зобов`язанню право вимагати від замовника будівництва сплатити відповідні платежі пайової участі як безпідставно збережені кошти пайової участі.
ВИСНОВКИ: розмір платежів пайової участі, які підлягають сплаті за правилами розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, однак не сплачені замовником будівництва до введення/прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, та які у зв`язку з такою несплатою орган місцевого самоврядування має право вимагати перерахувати від замовника будівництва після введення/прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію як безпідставно збережені таким замовником кошти пайової участі, визначається:
- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - станом на момент початку будівництва;
- для об'єктів, будівництво яких розпочато до 01.01.2020 і які на цю дату не введені в експлуатацію за відсутності укладеного договору про пайову участь, - станом на 01.01.2020, тобто на день набрання чинності відповідних змін за Законом № 132-IX, з якими цей Закон пов'язує початок процедури визначення розміру пайової участі щодо таких об`єктів.
Закон № 132-IX пов`язує процедуру та порядок визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва саме з початком будівництва об'єкта, однак не з введенням/прийняттям такого об'єкта в експлуатацію, з яким законодавець пов'язує настання строку, з якого вважається, що замовник будівництва порушив відповідні зобов`язання з перерахування платежів пайової участі, які у зв`язку з цим набувають статусу безпідставно збережених грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Для об`єктів, будівництво яких розпочато до 01.01.2020, такою подією є набрання чинності Законом № 132-IX, оскільки саме з цієї дати для них запроваджено новий порядок визначення розміру пайової участі. Застосування до таких об`єктів показників, чинних на дату початку будівництва, означало б поширення правила підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX на період, коли цей Закон не діяв, а розмір пайової участі визначався за іншими правилами (стаття 40 Закону № 3038-VI).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: містобудівна діяльність, безпідставно збережені кошти, зобов’язання замовника будівництва, спори з органами місцевого самоврядування
