Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 жовтня 2026 року
у справі № 320/11029/23[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності дослідження майнового характеру утриманих з грошового забезпечення коштів при вирішенні питання правонаступництва у спорі про матеріальну відповідальність військовослужбовця
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до військової частини, у якому просив визнати протиправним та скасувати підпункт 5.4 та підпункт 6.5.1 наказу командира військової частини «Про результати службового розслідування призначеного наказом » (далі - Наказ № 136).
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про заміну позивача правонаступником. Закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини про визнання протиправними та скасування наказів у частині.
ОЦІНКА СУДУ
Смерть фізичної особи може бути підставою для закриття провадження у справі, а також і те, що закриття провадження у справі у разі настання такої події як смерть особи можливе за умови, коли немає об'єктивних, предикатних причин для правонаступництва. Важливим у питанні правонаступництва є з'ясування того, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, тобто треба чітко уяснити, чи переходить право, на захист якого поданий адміністративний позов, до спадкоємців чи не є це особистим майновим/немайновим правом, яке за приписами ЦК України не переходить до спадщини.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 14 Закону № 160-IX, у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Відповідач, на виконання оскаржуваного у цій справі підпункту 6.5.1 Наказу № 136, відповідно до частини першої статті 10 Закону № 160-IX, із місячного грошового забезпечення позивача утримав 77 064,81 гривні на відшкодування завданої шкоди.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що утримані суми могли б бути повернуті позивачу відповідно до процедури, визначеної частиною третьою статті 14 Закону № 160-IX.
Крім того, вони входять до складу спадщини або підлягають виплаті членам сім`ї (дружині) відповідно до спеціального законодавства про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Проте суди попередніх інстанцій не дослідили всіх обставин справи і не дали правничої оцінки тому, чому ОСОБА_2 в контексті описаних спірних правовідносин не може мати щонайменше інтересу в тому, щоб вимагати продовження розгляду справи й задоволення позовних вимог у цій частині саме як дружина загиблого військовослужбовця, реалізуючи своє право на повернення їй утриманих з місячного грошового забезпечення позивача (її чоловіка) сум на відшкодування завданої шкоди у разі скасування підпункту 6.5.1 Наказу № 136, які після загибелі позивача спадкуються членами його сім'ї (дружиною).
Не викликає застережень покликання в оскаржених судових рішеннях на сталу практику Верховного Суду, яка зводиться до того, що «предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю».
ВИСНОВКИ: суди попередніх інстанцій належним чином не обґрунтували, чому вони кваліфікували спірні у цій справі правовідносини у частині притягнення позивача до підвищеної матеріальної відповідальності шляхом утримання з нього коштів у розмірі 77064,81 гривні, які могли б бути повернуті йому відповідно до процедури, визначеної частиною третьою статті 14 Закону № 160-IX, як захист особистих немайнових прав позивача, і не дослідили, чи є утриманні з позивача кошти на відшкодування завданих збитків майновими правами, які залишилися після смерті військовослужбовця.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори з військовою частиною, заміна сторони у справі, майнові права членів сім’ї, проходження військової служби