Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 листопада 2026 року
у справі № 904/3661/25[1]
Господарська юрисдикція
Щодо допустимості одночасного стягнення пені за прострочення поставки товару та процентів за користування коштами попередньої оплати
ФАБУЛА СПРАВИ
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 "ІНФОРМАЦІЯ_3" (далі за текстом також - ДП "ІНФОРМАЦІЯ_3") звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі за текстом також - ДП "ІНФОРМАЦІЯ_1"), в якому просило стягнути грошові кошти за Державним контрактом.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів щодо своєчасної поставки продукції, що стало підставою для нарахування згідно з пунктом 7.2 Контракту пені та процентів за користування коштами попередньої оплати.
Рішенням господарського суду позов задовольнив частково. Стягнув з ДП "ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь ДП "ІНФОРМАЦІЯ_3" пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_22. В решті позовних вимог відмовив.
Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду в частині відмови в стягненні з відповідача пені скасував. Ухвалив в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив в повному обсязі
ОЦІНКА СУДУ
За законом підставою нарахування процентів є користування коштами попередньої оплати, а порушення строку поставки товару визначає лише момент, з якого вони нараховуються, тоді як підставою стягнення неустойки є саме порушення зобов`язання.
У [цій] справі проценти стягнуто не з покупця, а з продавця (виконавця), який отримав від покупця попередню оплату та користувався цими коштами до передання товару. Покупець (замовник) свій грошовий обов`язок виконав, а проценти нараховано на підставі частини третьої статті 693 ЦК, як плату за користування отриманими коштами, тоді як пеню - за порушення продавцем негрошового зобов'язання з поставки товару.
Проценти за користування коштами попередньої оплати, якими продавець правомірно користується до передання товару, за своїм змістом відповідають першому з наведених значень, а не простроченню грошового зобов`язання, що також свідчить про відсутність у них ознак неустойки.
ВИСНОВКИ: одночасне стягнення пені за порушення строку поставки товару та процентів за користування коштами попередньої оплати не свідчить про подвійне притягнення відповідача до відповідальності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення грошового зобов'язання, договір поставки, стягнення боргу