У Х В А Л АКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкриттіконституційного провадження у справі
за конституційним поданням Президента України
щодо відповідності Конституції України
(конституційності) Закону України "Про
організацію і порядок діяльності
Верховної Ради України"
м. Київ Справа N 2-15/2010
6 квітня 2010 року
N 18-у/2010
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича - доповідача, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Нікітіна Юрія Івановича, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув питання про відкриття конституційного провадження у
справі за конституційним поданням Президента України щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) Закону України "Про організацію і порядок
діяльності Верховної Ради України" від 1 грудня 2009 року
N 1667-VI ( 1667-17 ) (Офіційний вісник України, 2009 р., N 99,
ст. 3413) (далі - Закон).
Заслухавши суддю-доповідача Бауліна Ю.В. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент
України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
визнати таким, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР )
(є неконституційним), Закон ( 1667-17 ).
У Законі ( 1667-17 ) передбачено, що організація і порядок
діяльності Верховної Ради України встановлюються Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), законами України про статус народних
депутатів України, про комітети Верховної Ради України, про
тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії Верховної Ради
України, іншими законами України та Регламентом Верховної Ради
України (стаття 1 Закону) ( 1861-17 ); порядок роботи Верховної
Ради України визначається Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
Регламентом Верховної Ради України. Верховна Рада України
відповідно до Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) приймає
Регламент Верховної Ради України - спеціальний акт, яким
встановлюються парламентські правила та процедури здійснення
Верховною Радою України конституційних повноважень на виконання
законодавчої, установчої, контрольної чи іншої функції (стаття 2
Закону) ( 1667-17 ).
Як наголошує глава держави, із зазначених приписів Закону
( 1667-17 ) випливає, що Регламент Верховної Ради України може
прийматися не у формі закону. Автор клопотання вважає, що
Регламент, який унормовує, зокрема, питання організації і порядку
діяльності Верховної Ради України, має прийматися виключно як
закон України і за визначеною статтями 84, 93, 94 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) процедурою його розгляду, ухвалення і
набрання ним чинності. У зв'язку з наведеним глава держави
стверджує, що Закон ( 1667-17 ) не відповідає частині другій
статті 6, частинам першій, другій статті 8, частині другій статті
19, частині п'ятій статті 83, пункту 15 частини першої статті 85,
пункту 21 частини першої статті 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Обгрунтовуючи конституційне подання, Президент України
посилається на правові позиції Конституційного Суду України,
викладені в рішеннях від 3 грудня 1998 року N 17-рп/98
( v017p710-98 ) у справі про утворення фракцій у Верховній Раді
України, від 1 квітня 2008 року N 4-рп/2008 ( v004p710-08 ) у
справі про Регламент Верховної Ради України, від 17 вересня
2008 року N 16-рп/2008 ( v016p710-08 ) у справі про коаліцію
депутатських фракцій у Верховній Раді України, від 26 листопада
2009 року N 30-рп/2009 ( v030p710-09 ) та ухвалах від 27 червня
2000 року N 2-уп/2000 ( v002u710-00 ), від 11 травня 2007 року
N 22-у/2007 ( v022u710-07 ).
2. Після надходження до Конституційного Суду України
конституційного подання Президента України Верховною Радою України
був прийнятий Закон України "Про Регламент Верховної Ради України"
від 10 лютого 2010 року N 1861-VI ( 1861-17 ), яким затверджено
зазначений Регламент ( 1861-17 ), що врегулював порядок роботи
парламенту. Цей закон ( 1861-17 ) був опублікований в газеті
"Голос України" 17 лютого 2010 року і є чинним. Проте Закон
України "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради
України" від 1 грудня 2009 року N 1667-VI ( 1667-17 ) не був
визнаний таким, що втратив чинність.
3. Ухвалою Третьої колегії суддів Конституційного Суду
України від 18 березня 2010 року відмовлено у відкритті
конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті
45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
4. Вирішуючи питання про відкриття конституційного
провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з
такого.
За змістом статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ) до
повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань
щодо конституційності лише чинних актів, визначених у пункті 1
частини першої цієї статті (абзац перший пункту 5 мотивувальної
частини Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада
2001 року N 15-рп/2001 ( v015p710-01 ) у справі щодо прописки).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України з
прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим актом,
автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі
раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від
3 жовтня 1997 року N 4-зп ( v004p710-97 ) у справі про набуття
чинності Конституцією України) ( 254к/96-ВР ). Таким чином, Закон
( 1667-17 ), щодо якого було порушено клопотання про перевірку
його конституційності, слід вважати таким, що втратив чинність.
Отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного
провадження на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 13, 39, пунктом 3
статті 45, статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним поданням Президента України щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Закону
України "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради
України" від 1 грудня 2009 року N 1667-VI ( 1667-17 ) на підставі
пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України
питань, порушених у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
