УХВАЛА
26 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 302/1799/24
провадження № 61-11756ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду
від 04 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права користування житлом та зобов`язання звільнити будинок,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права користування житлом та зобов`язання звільнити будинок.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13 травня 2026 року касаційну скаргу
ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2026 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено.
Припинено право користування ОСОБА_1 житловим будинком, що розташований у АДРЕСА_1 , та зобов`язано її звільнити даний житловий будинок.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
07 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
У вересні 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків та звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки оскаржувану постанову отримав 12 серпня 2026 року, що підтверджується карткою руху документа в підсистемі «Електронний суд».
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/458/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 569/15661/16-ц, від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/459/16-ц, постановах Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 302/1799/24, від 24 січня 2020 року у справі № 161/10782/16-ц, від 08 травня 2024 року
у справі № 755/12108/21, від 18 січня 2023 року у справі № 344/14002/20,
від 24 січня 2024 року у справі № 756/8323/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає порушення судом норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду
від 04 серпня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 302/1799/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права користування житлом та зобов`язання звільнити будинок.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,
який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська