Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/9482/20
провадження номер: 22-з/824/852/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просив:
визнати за ним право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, квартири, реєстраційний номер 35818118, за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за ним право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, квартири, реєстраційний номер 163372658000, за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати за ним право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, нежитлового приміщення, реєстраційний номер 346352080000, за адресою: АДРЕСА_3 ;
визнати за ним право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, нежитлового приміщення, реєстраційний номер 109111880000, за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення 1-7;
визнати за ним право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, гаражу за адресою: місто Київ, гаражний кооператив Полярна 10, гараж № НОМЕР_1 ;
визнати за ним право власності на 1/2 частку рухомого майна, а саме, автомобілю «Toyota Hіghlander», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2 , 2016 року випуску;
визнати за ним право власності на 1/2 частку рухомого майна, а саме, автомобілю «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_3 , 2010 року випуску.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , у якому просила поділити майно між нею та ОСОБА_2 , а саме:
визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за нею право власності на квартиру АДРЕСА_5 , квартиру АДРЕСА_6 , нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (в літ. «А»), розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , транспортний засіб марки «Opel» моделі «Vivaro», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ;
визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_7 , квартиру АДРЕСА_8 , гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Полярна, 10, транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Highlander», 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року цивільну справу № 756/9929/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - об`єднано в одне провадження. Присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - № 756/9482/20.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року позов ОСОБА_2 та позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_2 визнано право власності на: квартиру АДРЕСА_7 ; транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Highlander», 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; 1/2 частину нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (в літ. «А») по АДРЕСА_4 ; 1/2 частину групи нежитлових приміщень НОМЕР_8 (офісне приміщення) по АДРЕСА_9 . Залишено право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_8 ; 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2», що розташований за адресою: АДРЕСА_10 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_1 визнано право власності на: транспортний засіб марки «Opel» моделі «Vivaro», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ; квартиру АДРЕСА_5 ; 1/2 частину нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (в літ. «А») по АДРЕСА_4 ; 1/2 частину групи нежитлових приміщень НОМЕР_8 (офісне приміщення) по АДРЕСА_9 ; 1/2 частину квартири АДРЕСА_8 ; 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2», що розташований за адресою: АДРЕСА_10 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 308 580 грн 04 коп. грошової компенсації за різницю у вартості виділеної частки у спільному сумісному майні подружжя.
У іншій частині вимог позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан О.О. та представника ОСОБА_2 - адвоката Габрєва В.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 4 204 грн 00 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 614 грн 00 коп. компенсації витрат, пов`язаних з проведенням експертизи;
В іншій частині вимог заяв - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан О.О. задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року скасовано в частині стягнення компенсації та вирішення вимог про поділ наступного майна подружжя: нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , загальною площею 96,5 кв.м, група приміщень 75 в літ «А» по АДРЕСА_3 вартістю 4 160 573 грн 00 коп., квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 42,24 кв.м, вартістю 2 643 012 грн, нежитлових приміщень з №1 по №7 (групи приміщень НОМЕР_7) (в літ. «А») загальною площею 52,7 кв.м, вартістю 2 443 213 грн, гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2, загальною площею 56,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_10 , вартістю 438 496 грн 00 коп.
Ухвалено у справі в цій частині нове судове рішення, яким у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 42,24 кв.м, вартістю 2 643 012 грн 00 коп. та нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень НОМЕР_9) (в літ.«А») загальною площею 52,7 кв.м, розташовані у АДРЕСА_4 , вартістю 2 443 213 грн 00 коп.
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_8 (офісне приміщення) по АДРЕСА_9 , загальною площею 96,5 кв.м, вартістю 4 160 573 грн 00 коп., а також гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2, загальною площею 56,8 кв.м, розташований за адресою: місто Київ, вул. Полярна, 10, вартістю 438 496 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості нерухомого майна у розмірі 397 868 грн 02 коп.
У іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан О.О. задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановлено, що з моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року втрачає законну силу і подальшому виконанню не підлягає.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан О.О. - задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації, а саме: нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , квартири АДРЕСА_8 , нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (літ. «А») по АДРЕСА_4 , гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2» по вул. Полярна, 10 у місті Києві, автомобіля марки «Toyota Highlander», 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіля марки «Opel Vivaro», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог про поділ майна подружжя шляхом визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_6 , нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (в літ. «А»), по АДРЕСА_4 , транспортний засіб марки «Opel» моделі «Vivaro», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , та визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_8 , гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2», по вул. Полярна, 10 у місті Києві, транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Highlander», 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 - задоволено.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:
нежитлове приміщення АДРЕСА_6 , вартістю 4 160 573 грн 00 коп., при цьому для цілей поділу спільного майна подружжя врахувати вартість цього майна у розмірі 1 653 458 грн 00 коп.;
нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (літ. «А»), загальною площею 52,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 2 443 213 грн 00 коп.;
автомобіль марки «Opel Vivaro», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , вартістю 216 201 грн грн 57 коп.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на:
квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 42,24 кв.м, вартістю 2 643 012 грн 00 коп.;
гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2», загальною площею 56,8 кв. м, розташований за адресою: місто Київ, вул. Полярна, 10, вартістю 438 496 грн 00 коп.;
автомобіль марки «Toyota Highlander», 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 803 215 грн 61 коп.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за різницю у вартості поділеного майна у розмірі 308 580 грн 04 коп. - скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині вимог про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за ним права власності на 1/2 частку майна, а саме: нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № НОМЕР_7) (літ. «А») по АДРЕСА_4 , гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Промінь-2» по вул. Полярна, 10 у місті Києві, автомобіля марки «Toyota Highlander», 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля марки «Opel Vivaro», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 - відмовлено.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
До ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Богдан О.О. заявила про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.
22 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Богдан О.О. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 грн 00 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам. Також просила розглянути заяву за відсутності позивачки та її представника у разі їх неявки в судове засідання.
Заява мотивована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено. До закінчення судових дебатів представником позивачки було заявлено про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення. На підтвердження понесених витрат до заяви додано договір про надання правничої допомоги, додатковий договір, акти виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату. Зазначає, що розмір витрат є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та відповідає вимогам ст.141 ЦПК України, у зв`язку з чим просить стягнути їх з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Отже, представником ОСОБА_1. дотримано встановлений ч.8 ст.141 ЦПК України порядок подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки до закінчення судових дебатів нею було зроблено відповідну заяву, а докази понесених витрат подано у визначений законом п`ятиденний строк після ухвалення постанови суду.
Відповідно до положень ч.2 ст.246 ЦПК України, якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з положеннями ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Богдан О.О. про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів не вбачає необхідності викликати сторін у справі в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвокат Богдан О.О. про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським бюро «Олени Богдан» в особі керуючого бюро Богдан О.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 39, відповідно до умов якого адвокатське бюро зобов`язалося надавати клієнту за плату правничу допомогу, зокрема здійснювати представництво її інтересів у судах усіх інстанцій, складати процесуальні документи, брати участь у судових засіданнях, надавати консультації та виконувати інші дії, необхідні для захисту прав та законних інтересів клієнта (а.с.183-185, т.5).
На підтвердження умов оплати правничої допомоги до матеріалів справи долучено додаткову угоду № 3 від 24 жовтня 2019 року до договору № 39, якою визначено порядок оплати юридичних послуг у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, встановлено погодинні ставки за окремі види правничої допомоги, порядок оплати гонорару, а також порядок приймання-передачі наданих послуг шляхом підписання відповідного акта (а.с.186, т.5).
Також на підтвердження фактичного надання правничої допомоги представником позивачки подано акт № 3 приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 20 березня 2024 року, відповідно до якого адвокатом надано клієнту правничу допомогу у повному обсязі у справі про поділ майна подружжя. Акт містить детальний опис виконаних робіт, зокрема: консультації, опрацювання правової позиції, складання позовної заяви та інших процесуальних документів, вивчення відзиву та зустрічного позову, участь у підготовчому судовому засіданні та судовому засіданні під час розгляду справи по суті. Загальна вартість наданих послуг відповідно до акта становить 21 000 грн 00 коп. (а.с.187, т.5).
Крім того, до справи долучено документи, що підтверджують оплату вартості наданої правничої допомоги відповідно до умов договору та додаткової угоди.
Таким чином наведені у заяві адвоката Богдан О.О. обставини на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи у загальному розмірі 21 000 грн 00 коп. підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, які були дослідженні Київським апеляційним судом.
Колегія суддів враховує, що за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено, рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасовано з ухваленням нового судового рішення, яким фактично реалізовано запропонований представником ОСОБА_1 спосіб поділу спільного майна подружжя. Отже, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 були задоволені по суті та в переважній більшості заявленого обсягу, що свідчить про її процесуальний успіх у справі.
За таких обставин, відповідно до ч.ч.1-2 ст.141 ЦПК України, саме ОСОБА_1. є стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, а тому понесені нею та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок іншої сторони - ОСОБА_2 .
Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.
Наявними у справі доказами підтверджується, що 12 травня 2026 року до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» представника ОСОБА_2 - адвоката Кобилянського М.В. було доставлено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан О.О. про ухвалення додаткового рішення, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.216, 220, т.6).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що особисто ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції був повідомлений судом належним чином та відповідно до вимог ст.128-130 ЦПК України вважається повідомленим про розгляд справи.
Однак ОСОБА_2 та його представник не скористалися своїм правом подати заперечення проти ухвалення додаткового рішення та не заявили про не співмірність чи завищеність заявлених представником ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів не має правових та фактичних підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Тому апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан О.О. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 21 000 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн 00 коп.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді:
