УХВАЛА
18 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7305/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (після зміни назви Дочірнє підприємство «Метелик»)
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Гулевець О.В.
від 16.03.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л., Тищенко О.В.
від 29.06.2021
за позовом Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання договорів недійсними
за участю представників:
від позивача: Самборська Г.М.,
від відповідача-1: Кустова Т.В.
від відповідача-2: Косарецьков В.М.
третьої особи: Кустова Т.В.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2020 року Дочірнє підприємство «Дрінкс Україна» (після зміни назви Дочірнє підприємство «Метелик») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - відповідач-2), з врахуванням заяви про зміну предмету позову про:
- визнання недійсним договору № 80 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 24.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 209, в частині відступлення права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 709 від 11.02.2013, Договором про надання кредиту № 822 від 12.05.2014 та Договором про надання кредиту № 904 від 03.04.2015, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна»;
- визнання недійсним договору № 80/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 24.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 210, в частині купівлі-продажу майнових прав за Договором застави майна № 709-1 від 11.02.2013, Договором застави майна № 822-1 від 12.05.2014 та Договором застави майна № 904-1 від 03.04.2015, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 26.05.2015 по 27.05.2015 кредитні зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» виконані та достроково сплачено борг по кредиту та відсотках за користування коштами, у зв`язку із чим сторонами укладені 27.05.2015 договори про розірвання кредитних договорів.
Укладені між відповідачами договори № 80, № 80/1 в частині відступлення та передачі ПАТ «Український професійний банк» у власність ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» права вимоги та майнових прав за кредитними договорами та договорами застави суперечать статтям 512, 514, 658 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними згідно з частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України. Вважає, що вказані договори також порушують охоронювані законом права та інтереси Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна», оскільки за ними ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» отримало право вимагати повторної сплати на свою користь вже сплаченого кредиту за договорами № 709 від 11.02.2013, № 822 від 12.05.2014 та № 904 від 03.04.2015.
Зазначив, що в правочинах з погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 709 від 11.02.2013, кредитними договорами № 822 від 12.05.2014 та №904 від 03.04.2015, а саме договорі від 27.05.2015 про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 11.02.2013, договорі від 27.05.2015 про розірвання договору про надання кредиту від 12.05.2014, договорі від 27.05.2015 про розірвання договору про надання кредиту від 03.04.2015, відсутні ознаки нікчемності, передбачені пунктами 5, 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на що помилково посилалася Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» у листах від 22.09.2015 за №01-10/4231-1, №01-10/4232-1, № 01-10/4233-1.
Вважає, що в результаті здійснення вказаних вище правочинів Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» не прийняло на себе жодних зобов`язань, натомість, отримало грошові кошти від виконання позивачем договору про відкриття кредитної лінії № 709 від 11.02.2013, кредитного договору №822 від 12.05.2014 та №904 від 03.04.2015; ці правочини не передбачають та не надають жодних переваг (пільг), встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
Господарський суд міста Києва рішенням від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/7305/20, у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду обґрунтовано тим, що реального погашення зобов`язань Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» не відбулося у зв`язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банка, а корегування рахунків позичальника, відкритих на погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Український професійний Банк», не можна вважати виконанням зобов`язання за кредитними договорами.
Враховуючи порушення скаржником порядку сплати заборгованості за кредитними договорами, за відсутності реального погашення позивачем кредитного зобов`язання та визнання Уповноваженою особою Фонду нікчемними правочинів, суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів позивача про виконання ним кредитних зобов`язань перед Публічним акціонерним товариством «Український професійний Банк» та протиправність укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Кампанія «Інвестохіллс Веста» спірних договорів про відступлення права вимоги.
Дочірнє підприємство «Дрінкс Україна» (після зміни назви Дочірнє підприємство «Метелик») звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/7305/20, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати недійсним договір № 80 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 24.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 209, в частині відступлення права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 709 від 11.02.2013, Договором про надання кредиту № 822 від 12.05.2014 та Договором про надання кредиту № 904 від 03.04.2015, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна». Визнати недійсним договір № 80/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 24.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 210, в частині купівлі-продажу майнових прав за Договором застави майна № 709-1 від 11.02.2013, Договором застави майна № 822-1 від 12.05.2014 та Договором застави майна № 904-1 від 03.04.2015, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна».
Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема не враховано: - висновків щодо застосування норм права частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини 1, 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо наслідків нікчемності правочину у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16; - висновків щодо застосування норм права Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, викладених у постанові Верховного Суду у складі об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 920/653/18, постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 910/13850/18, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20; - висновків щодо застосування норм права статей 203, 215, 655, 656 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19, від 02.02.2021 у справі № 904/5976/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 11.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/7305/20 та призначив її розгляд на 04 листопада 2021 року. Ухвалою від 04 листопада 2021 року у розгляді справи № 910/7305/20 оголошено перерву до 18 листопада 2021 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 17 листопада 2021 року подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7305/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12525/20.
Клопотання обґрунтоване тим, що наразі на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду знаходиться справа об`єктом дослідження якої є виключна правова проблема щодо однакового застосування норм права в питанні можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою (позичальником / іпотекодавцем / поручителем та іншими), яка не є їх стороною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.10.2021 у справі № 910/12525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» до 1. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу, передав зазначену справу разом із касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Український професійний банк» з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому, колегія суддів вказала на необхідність відступу від висновків щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17.
Також зазначила, що питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, має характер виключної правової проблеми з урахуванням тієї обставини, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень в господарських судах перебувають на розгляді інші схожі справи, у яких вирішується спір з ПАТ «Український професійний банк», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» щодо визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу (справи №№ 910/2705/20, 910/8680/20, 910/3031/20, 910/8852/20, 910/11177/20). Тобто, правове питання, щодо якого існує проблема, постає не в одній конкретній справі, а в інших справах, які вже існують, та можуть виникнути у майбутньому з урахуванням того, що такі правовідносини мають постійний характер.
А також, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, статті 655, частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України з метою забезпечення вимог верховенства права, складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, ураховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03.11.2021 прийняла до розгляду справу № 910/12525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» до 1. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу та призначила її до розгляду на 01 березня 2022 року о 12:00 год.
Враховуючи що у цій справі № 910/7305/20 позов заявлено Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» про визнання недійсними правочинів з реалізації майна, як заінтересованою особою, яка не є їх стороною, та обґрунтовується порушенням частини першої статті 16, статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12525/20 має значення для надання правової оцінки правовідносинам у цій справі № 910/7305/20 та вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/12525/20.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Зупинити касаційне провадження у справі № 910/7305/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12525/20.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець
