УХВАЛА
02 грудня 2021 року
Київ
справа №300/1617/20
адміністративне провадження №К/9901/12675/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.)
у справі №300/1617/20
за позовом ОСОБА_1
до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
про визнання протиправними та скасування постанов.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову ВП №28672275 від 30 травня 2012 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 400 065,46 грн та постанову ВП №41352175 від 25 грудня 2013 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови №28672275, виданої 30 травня 2012 року.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ Мар`яни Степанівни ВП №28672275 від 30 травня 2012 року про стягнення 261 168,31 грн виконавчого збору в розмірі 400 065,46 гривень з ОСОБА_1 .
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ Мар`яни Степанівни ВП №41352175 від 25 грудня 2013 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови №28672275, виданої 30 травня 2012 року відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 400 065,46 грн.
3. Судом першої інстанції справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін. У судовому засіданні оголошено повний текст судового рішення, проте його копію видано представнику відповідача 4 грудня 2020 року, а представнику позивача - 7 грудня 2020 року.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення виконання рішень в Івано-Франківській області залишено без руху.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
7. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу, а також рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник подав до суду апеляційну скаргу з пропуском визначеного статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку для вчинення відповідної процесуальної дії.
10. Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, роз`яснюючи порядок і строки оскарження судового рішення, в резолютивній частині зазначив загальні строки на апеляційне оскарження та правила їх обчислення, колегія суддів оцінила критично, оскільки скаржник є юридичною особою, тому повинен бути обізнаний з нормами законодавства про порядок і строки оскарження даної категорії справ.
11. Надаючи правову оцінку обставинам пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, суд врахував положення статті 287 КАС України у сукупності з положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС України, тобто десятиденний строк було розраховано з моменту отримання скаржником повного тексту рішення суду першої інстанції (10 грудня 2020 року).
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Відповідач у своїй касаційній скарзі вказує на те, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у поновленні пропущеного строку апеляційного оскарження, порушив принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
13. За переконанням скаржника останнім днем для подачі апеляційної скарги на рішення окружного суду у цій справі є 4 січня 2021 року, на підтвердження чого звертає увагу на резолютивну частину рішення, де зазначено про подачу апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
15. На стадії касаційного провадження спірним у цій справі є питання дотримання скаржником строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у категорії справ, визначеній статтею 287 КАС України.
16. Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
17. Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
18. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення (частина шоста статті 287).
19. Таким чином, частиною шостою статті 287 КАС України чітко регламентовано порядок апеляційного оскарження у визначеній категорії справ.
20. Колегією суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2019 року (справа №461/5908/18) висловлено правову позицію щодо застосування строку апеляційного оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
21. Така категорія адміністративних справ відноситься до категорії термінових, з встановленими особливостями апеляційного та касаційного оскарження, як і справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (параграф 2 глави 11 КАС України - розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ).
22. Так, Верховним Судом зазначено, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
23. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
24. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах категорії, визначеної статтею 287 КАС України, підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
25. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
26. Не погоджуючись із рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року та скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, відповідач 4 січня 2021 року через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу.
27. Восьмий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 287 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, не навів обґрунтованих доводів та не надав суду жодних доказів, які б перешкоджали йому звернутись з апеляційною скаргою своєчасно.
28. Надаючи правову оцінку обставинам пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції врахував положення статті 287 КАС України у сукупності з положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС України, тобто десятиденний строк було розраховано з моменту отримання скаржником повного тексту судового рішення.
29. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив твердження апелянта про зазначення судом першої інстанції загального тридцятиденного строку оскарження рішення суду, посилаючись на те, що скаржник є юридичною особою, тому повинен бути обізнаний з нормами законодавства про порядок і строки оскарження категорії справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
30. Дійсно, Івано-Франківським окружним адміністративним судом у резолютивній частині рішення від 2 грудня 2020 року зазначено, що «відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі».
31. У постановах Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 761/20343/18), від 21 лютого 2020 року (справа № 640/4915/19), від 11 червня 2020 року (справа №640/3859/19), від 24 вересня 2020 року (справа №300/390/20), від 25 лютого 2021 року (справа №520/6758/2020) Суд зробив правовий висновок, відповідно до якого, зважаючи на те, що суд першої інстанції не дотримався вимог частини другої статті 271 КАС України і при цьому роз`яснив загальні, а не спеціальні строк і порядок обчислення строку на апеляційне оскарження рішення, а скаржник скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення упродовж тридцятиденного строку після отримання його повного тексту, то апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
32. Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року (справа №826/12004/18), від 26 червня 2019 року (справа № 826/4372/18), від 27 травня 2021 року (справа № 640/25121/19), від 24 червня 2021 року (справа № 160/200/19) викладено іншу правову позицію, відповідно до якої зазначення судом першої інстанції загального строку, протягом якого може бути подано апеляційну скаргу, не відміняє обов`язку учасників справи дотримуватися процесуальних строків, встановлених, насамперед, приписами статті 287 КАС України.
33. З викладеного вбачається що Верховним Судом були прийняті судові рішення, в яких по різному зроблені правові висновки про застосування частини шостої статті 287 КАС України щодо дотримання стороною строку звернення з апеляційною скаргою у разі роз`яснення судом першої інстанції загального строку для подачі апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України.
34. Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
35. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновків щодо застосування строків подання апеляційної скарги, викладених у постановах Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа №761/20343/18), від 21 лютого 2020 року (справа № 640/4915/19), від 11 червня 2020 року (справа № 640/3859/19), від 24 вересня 2020 року (справа № 300/390/20), від 25 лютого 2021 року (справа №520/6758/2020), та передати касаційну скаргу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 341, 345-347, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Справу №300/1617/20 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов передати на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що розглядає цю справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
А.В. Жук
