ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"13" липня 2020 р. Справа № 300/1617/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанов.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У відповідності до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 КАС України, визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.97) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У відповідності до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 30.05.2012 у виконавчому провадженні за №28672275 в сумі 400065,46 грн. та постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2013 за ВП №41352175 про стягнення виконавчого збору в сумі 400065,46 грн.
Суд звертає увагу, що позивачем оскаржуються рішення, з моменту прийняття яких пройшло більше десяти днів, що є порушенням строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами. Також, необхідно зазначити, що позивачем не додано до адміністративного позову заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням. Твердження та висновок позивача викладений у позовній заяві, що строк звернення до суду не пропущений є помилковими, а оцінка поважності пропуску такого строку надається судом при відкритті провадження.
Враховуючи наведене вище, на переконання судді, має місце не дотримання вимог частини 1 статті 123 КАС України щодо подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, на думку суду строк звернення із зазначеними вимогами порушено, а тому необхідно запропонувати позивачу надати суду належним чином аргументовану заяву із долученням відповідних доказів підтверджуючих, що позивач не знав або не міг дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір").
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, зокрема фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовна вимога майнового характеру в сумі 400065,46 грн., а тому розмір судового збору, який необхідно сплати позивачу становить, 4000,65 грн. Однак, до матеріалів позову позивач долучив квитанцію про сплату судового збору у сумі 1681,00 грн. Відтак, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу сплатити (доплатити) судовий збір у сумі 2319,65 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статями 122, 123, 161, частинами 1, 2 статті 169, статями 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом:
- подання належним чином аргументованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із долученням відповідних доказів, підтверджуючих що позивач не знав або не міг дізнатися про порушення своїх прав;
- подання документу про сплату (доплату) судового збору у сумі 2319,65 грн.
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Шумей М.В.