ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи 661/285/20 Головуючий у 1-й інстанції Матвєєва Н.В.
Номер провадження 22-ц/819/2174/21 Доповідач Полікарпова О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Полікарпової О.М.
суддів: Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
секретар Савицька А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу Державноїказначейської службиУкраїнинарішення Новокаховськогоміськогосуду Херсонськоїобластівід18вересня2020рокуу складіголовуючого суддіМатвєєвої Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування заробітку,
ВСТАНОВИВ
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду, який обґрунтовує тим, що вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, його визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України та виправдано.
14 квітня 2010 року його було відсторонено від посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області - начальника головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на час розслідування кримінальної справи, а у подальшому звільнено з займаної посади у зв`язку із набранням обвинувальним вироком законної сили.
Посилаючись на вимоги Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та інших нормативно-правових актів, з урахуванням заяви про уточнення розрахунку розміру заробітку, просив суд стягнути з державного бюджету шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на його користь втрачений заробіток в розмірі 2 856 251,35 грн.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 квітня 2020 року замінено неналежного відповідача Державну казначейську службу України на належного - державу Україна в особі Державної казначейської служби України.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2020 року, з урахуванням ухвали Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2020 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у розмірі 986 893,17 грн., з подальшим утриманням податків та обов`язкових платежів.
В іншій частині позову відмовлено.
Справа в суді апеляційної інстанції переглядається повторно.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою Верхового Суду від 13 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Херсонського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що порядок відшкодування шкоди, а саме втраченого заробітку, визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41, відповідно до вимог яких належним способом захисту порушеного права позивача мало бути не подання позовної заяви до суду про стягнення з Державного бюджету сум втраченого заробітку, а заява про визнання розміру відшкодування втраченого заробітку до органу, що проводив слідчі (розшукові) дії, чого позивачем не було зроблено та не було враховано судом при ухвалені рішення.
Відповідно до механізму виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (бюджетних установ), визначеного Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45, безспірне списання шкоди здійснюється з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб, як зазначено в рішенні. При цьому казначейство виконує безспірне списання суми коштів, яка зазначена у виконавчому документі та не має повноважень змінювати суму стягнення, самостійно утримувати податки та збори.
При цьому вказує на те, що Державна казначейська служба України не є належним відповідачем у справі, оскільки не несе відповідальності за неправомірні дії чи бездіяльність інших установ або державних органів. Вважає, що для вирішення даної справи по суті необхідно було залучити у якості відповідачів відповідний орган, яким порушено кримінальне провадження та податкову міліцію ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, де позивач перебував на службі.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заперечуючи проти апеляційної скарги Державної казначейської служби України, зазначає, що держава Україна може бути позивачем і відповідачем в суді, разом з тим держава діє через відповідні державні органи. Залучення Державної казначейської служби України у випадку, де держава гарантує відшкодування завданої шкоди за рахунок державного бюджету є усталеною судовою практикою. Правових підстав для залучення в якості відповідачів органів, що порушили кримінальне провадження, а тим більше для залучення відповідачем відповідного підрозділу податкової міліції, як вважає апелянт, не має з огляду на положення ст.50 ЦПК України та ч.2 ст.1 Закону України №266/94 ВР, за якими завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду. Щодо підрозділу податкової міліції, то обов`язок по звільненню його з роботи на них було покладено рішеннями органів досудового слідства та суду. Тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 28 січня 2021 року до участі у справі було залучено Херсонську обласну прокуратуру, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. На даний час вказана ухвала є чинною.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 06 липня 2009 року прийнятий на службу в податкову міліцію Державної податкової адміністрації у Херсонській області (наказ ДПА України від 06 липня 209 року № 850-о).
Наказом ДПА України від 14 квітня 2010 року № 247, на виконання постанови старшого слідчого прокуратури м. Нова Каховка Херсонської області Сосновського М.В. від 15 березня 2010 року, капітана податкової міліції ОСОБА_1 відсторонено від посади першого заступника начальника ДПІначальника головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області на час розслідування кримінальної справи.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 січня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною 2статті 368 КК Українита призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права працювати в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації України на посадах, пов`язаних з виконанням функцій представника влади відповідно доЗакону України «Про державну податкову службу в Україні»строком на три роки, з позбавленням його спеціального звання начальницького складу - капітана податкової міліції відповідно достатті 54 КК України. На підставістатті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком три роки.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 грудня 2015 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Виключено з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку«поєднане з вимаганням хабаря». В решті вирок залишено без змін.
Наказом ДФС України від 08 лютого 2016 року № 274-о, виданого на виконання вироку Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 січня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 18 грудня 2015 року ОСОБА_1 звільнений зі служби в податковій міліції з 02 лютого 2016 року.
22 вересня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2017 року вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 січня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасовано, призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2статті 368 КК України, яка діяла станом на 24 лютого 2010 року та виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року ухвала Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишена без змін.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, поновити спеціальне звання «капітан податкової міліції», визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08 лютого 2016 року недійсним та вчинити відповідний запис про це, зарахувати час з 08 лютого 2016 року по день поновлення на посаді до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області з 08 лютого 2016 року; поновити спеціальне звання - капітан податкової міліції з 08 лютого 2016 року; визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08 лютого 2016 року недійсним та вчинити про це відповідний запис у трудовій книжці; зарахувати період з 08 лютого 2016 року по день поновлення на посаді до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях та розглянути питання щодо присвоєння ОСОБА_1 чергових спеціальних звань.
Згідно розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 від 23 березня 2020 року № 60/21-22-05-02-09, наданого ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим, та м. Севастополі, розмір середнього заробітку позивача за період відсторонення його від посади з 14 квітня 2010 року до 08 лютого 2016 року включно становить 328 196.10грн., середньоденний заробіток -154.30грн.
Розмір середнього заробітку за період після звільнення позивача з посади, починаючи з 09 лютого 2016 року по 27 листопада 2019 року включно становить 401 874.62грн. Середньоденний заробіток до січня 2018 року становив 154,30 грн., з січня до березня 2018 року167,82 грн., з березня 2018 року до листопада 2019 року включно447,72 грн.
При визначенні розміру середньоденного заробітку за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року врахований коефіцієнт підвищення посадового окладу в розмірі 1.08765, середньоденний заробіток за період з 01 березня 2018 року обраховано з грошового забезпечення за новими умовами оплати праці в сумі 13431.50грн. на місяць.
Розмір посадового окладу ОСОБА_1 з 14 квітня 2010 року складає 1620 грн., з 01 січня 2018 року -1762 грн., коефіцієнт підвищення посадового окладу -1,08765 (т.1 а.с.97-98).
Відповідно до листа ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим, та м. Севастополі від 23 січня 2020 року № 25/Ч/21-22-05-02-19 розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на дату відсторонення від посади складає 4629.02 грн. Одноденний розмір грошового забезпечення на 14 квітня 2010 року обраховано у розмірі 154.30 грн.
У статтях55,56 Конституції Українизакріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом положень статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 1176 ЦК Українивстановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставіЗакону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»(стаття 1 зазначеного Закону).
Пунктом 1статті 2 цього Законувстановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених ним, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
У наведених встатті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), у тому числі, заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій. Таке відшкодування провадиться за рахунок коштів державного бюджету (пункт 1 статті 3, частина першастатті 4 цього Закону).
За змістом положень частини першоїстатті 12 зазначеного Законурозмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
З метою визначення порядку застосуванняЗакону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»затверджено Положення, пунктом 6 якого встановлено, що суд, одночасно з копією виправдувального вироку, який набрав законної сили, направляє громадянинові повідомлення, в якому роз`яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав. Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього Положення. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які цей громадянин має право претендувати.
Згідно з пунктами 11, 12 Положення для визначення розміру заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися: при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції.
У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною першоюстатті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»ухвалу.
Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Із системного аналізу положень частини 1статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»вбачається, що для виникнення права особи на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, достатньо лише наявності факту постановлення виправдувального вироку суду.
При цьому, як вбачається із змісту згаданої правової норми, у системному зв`язку з іншими нормами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,органів досудового розслідування, прокуратури і суду» сама наявність факту постановлення судом виправдувального вироку беззаперечно вказує на незаконність дій прокуратури і суду, зокрема, відсторонення особи від займаної посади.
Оскільки позивача було незаконно відсторонено, а з набранням вироком законної сили звільнено з посади, що призвело до втрати ним заробітку, то шкода, завдана внаслідок таких дії підлягає відшкодуванню.
Право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону (стаття 1176 ЦК,стаття 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
З аналізу положеньстатті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»вбачається, що саме суд, який ухвалив виправдувальний вирок, визначає розмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій та які підлягають стягненню на його користь, і таке судове рішення може бути оскаржене до суду вищої інстанції відповідно до положень цивільного процесуального законодавства.
З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Новокаховського міського суду Херсонської області (яким ухвалено виправдувальний вирок щодо нього) з позовом про визначення розміру середнього заробітку, який він втратив внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та стягнення визначених сум за рахунок коштів державного бюджету.
Ураховуючи наявність порушеного права позивача, встановленого законом права на звернення до суду за захистом такого права та права на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного відсторонення від посади на підставі постанови старшого слідчого прокуратури та звільнення з посади на підставі обвинувального вироку, який в подальшому був скасований, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про захист порушених прав позивача в обраний ним спосіб.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що належним способом захисту порушеного права позивача мало бути звернення до суду не з позовною заявою про стягнення з державного бюджету сум втраченої заробітної плати, а з заявою про визначення розміру відшкодування втраченого заробітку до органу, що провадив слідчі дії.
Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги відносно того, що позовна заява була пред`явлена до неналежного відповідача.
Згідно частини 2статті 2 ЦК України, кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.
Відповідно до частини першоїстатті 170 ЦК Українидержава набуваєі здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Статтею 43Бюджетного кодексуУкраїни встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно з пунктами 1, 3 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогоУказом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Державна казначейська служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Основними завданнями Державної казначейської служби України є: 1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Державна казначейська служба України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (пункт 4 Положення про Державну казначейську службу України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті7, частини другої статті23 БК Українибюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 25 БК Україниустановлено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Списання грошових коштів проводиться держказначейством з відповідного казначейського рахунку.
Відповідно до пунктів 63, 64 постанови Великої Палати Верховного Судувід 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями самеу спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (постанова № 14-316цс19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-447цс19) (пункт 28)), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі№ 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) (пункт 44)).
У пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) зазначено, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Згідно з пунктом 71 постанови Великої Палати Верховного Судувід 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) зроблено висновок про те, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункт 6.22); від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункт 4.20); від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 33), від 26 червня 2019 року у справі 587/430/16-ц (пункт 26), від 18 грудня 2019 року у справі 688/2479/16-ц (пункт 22), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35)).У справах про відшкодування шкоди державою остання бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого заподіяно шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоби заявити відповідний позов до Держави України, не є обов`язковою(постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (пункт 30)).
В даній справі позивач вважає, що шкода йому була заподіяна внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, порушення кримінальної справи Херсонською обласною прокуратурою, а також незаконного засудження судами першої та апеляційної інстанції.
Разом зтим,відповідно доч.1ст.20Закону України«Про прокуратуру» шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом.
Отже, оскільки наявність такого органу в таких справах не є обов`язковою, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку та задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , розглянувши позов за суб`єктивним складом заявленим позивачем.
При цьому доводи апеляційної скарги щодо незалучення до участі у справі в якості співвідповідача податкову міліцію ДПІ у м. Нова Каховка, в якій працював позивач до його відсторонення від роботи та звільнення, колегія суддів не приймає, виходячи з зазначених вище підстав.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Державноїказначейської службиУкраїни залишити без задоволення.
Рішення Новокаховського міськогосуду Херсонськоїобласті від18вересня 2020року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко
Повний текст постанови складено 03 грудня 2021 року
Суддя О.М. Полікарпова
