ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/617/22 Справа № 215/3066/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року м.Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040760000695, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України повернуто прокурору,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019040760000695, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2, ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Криворізької окружної північної прокуратури.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що у вказаному в обвинувальному акті нечітко викладено текст пред`явленого обвинувачення, оскільки фактичні обставини зазначені лише в одному розділі, а після цього тексту наведено диспозицію інкримінованої статті. Судом зазначено, що у вказаному обвинувальному акті як фабулу викладено текст підозри, однак розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим. Також зауважено, що сторона обвинувачення посилається на висновок товарознавчої експертизи №19/12.1/574, який є доказом по справі, однак до початку розгляду суду не наданий, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості безпосереднього дослідження доказу.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати у зв`язку з істотним порушення норм кримінально процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зазначає, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України чітко викладено фактичні обставини, які відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема подію, місце, час та спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, розмір процесуальних витрат, правову кваліфікацію дій та формулювання обвинувачення з посиланням на норми ст. 185 КК України. Вказує на те, що розмір завданої шкоди кримінальним правопорушенням встановлено на підставі висновку товарознавчої експертизи, у зв`язку із чим висновки суду вважає необґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції; обвинуваченого, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; дослідивши та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та співставивши їх з матеріалами судового провадження, колегія суддів прийшла до наступного.
Так, згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Положеннями ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
У постанові від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16 Верховний Суд України зазначив, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");
3) формулювання обвинувачення.
При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Вказівка в обвинувальному акті про достатність доказів для підозри, а не обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, суті обвинувального акта не змінює, оскільки в ньому наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, який і є формулюванням обвинувачення, в обвинувальному акті наявний.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що попри відсутність в обвинувальному акті конкретної вказівки на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, із зазначенням при цьому окремо відповідних фактичних обставин, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин вчинення злочину та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.
З огляду на це немає підстав стверджувати, що зміст обвинувачення щодо ОСОБА_7 є неконкретним, а тому належить визнати необґрунтованими доводи суду про те, що формальне недотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України вплинуло на право на захист ОСОБА_7 і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Таким чином, висновки суду про те, що підставою для повернення обвинувального акту прокурору є ненадання висновку товарознавчої експертизи, колегія суддів вважає безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню, з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору, скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
