Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №522/1604/17
Провадження № 1-о/522/2/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, яким ОСОБА_5 засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
заявника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувся із заявою до Приморського районного суду м. Одеси, про перегляд вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви, ОСОБА_5 посилається на те, що вироком апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року його засуджено за п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Крім того, постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.07.2012 року, вирок апеляційного суду Одеської області, залишено без змін.
Відповідно до рішення Верховного суду України від 24.01.2013 року, постанову Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.07.2012 року скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.10.2013 року, вирок апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, яким засуджено ОСОБА_5 за п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ст. 70 КК України КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна - змінено; ухвалено, вважати ОСОБА_5 засудженим за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного його майна, виключено з вироку обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 злочину способом небезпечним для життя багатьох осіб. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнено від покарання ОСОБА_5 за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Виключено з вироку рішення про призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ст. 70 КК України.
В той же час, ОСОБА_5 просить переглянути рішення, яким його засуджено за вчинення злочину п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, з тих підстав, що 11.10.2013 року старший слідчий СВ Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12013170500002650 від 21.03.2013 року за ч. 1 ст. 115 КК України виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за фактом виявлення трупу ОСОБА_12 .
В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_5 заявляє, що вказане рішення слідчого не було відомим на момент постановлення судовими інстанціями рішень щодо його винуватості. Крім того, постанова слідчого прямим чином спростовує обвинувачення щодо ОСОБА_5 за п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки із матеріалів кримінальної справи, вбачається, що саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були особами, які запропонували грошову винагороду за умисне вбивство ОСОБА_12 . Виправдання даних трьох осіб є нововиявленою обставиною, про яку ОСОБА_5 стало відомо тільки 05.01.2017 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року (провадження №1-о/522/14/19) заяву ОСОБА_5 про перегляд вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, яким ОСОБА_5 засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за нововиявленими обставинами - залишено без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.09.2021 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2019 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року скасовано. Призначено новий розгляд заяви ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року в суді першої інстанції в іншому складі суду.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав заяву у повному обсязі, просив суд задовольнити її та ухвалити нове рішення по справі, виключити обвинувачення за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Прокурор заперечувала проти задоволення заяви з тих підстав, що вказані в заяві обставини не є нововиявленими.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи заяви, заслухавши доводи сторін, суд дійшов наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що апеляційним судом Одеської області, як судом І інстанції, постановлено вирок від 14 грудня 2009 року яким ОСОБА_5 засуджено за п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.10.2013 року, вирок апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, яким засуджено ОСОБА_5 за п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна - змінено; ухвалено, вважати ОСОБА_5 засудженим за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного його майна, виключено з вироку обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 злочину способом небезпечним для життя багатьох осіб. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнено від покарання ОСОБА_5 за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Виключено з вироку рішення про призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ст. 70 КК України.
ОСОБА_5 зазначає про існування інших обставин, що були невідомі суду на момент прийняття рішення по справі, і такими обставинами вважає постанову слідчого про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за фактом виявлення трупу ОСОБА_12 ОСОБА_5 , звертає увагу суду, на те, що за версією органу дізнання, саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виступали замовниками і співорганізаторами вбивства ОСОБА_12 , закриття провадження щодо них, свідчить про неправильність засудження ОСОБА_5 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В даному випадку судом не встановлено нововиявлених обставин, які б слугували підставою для перегляду кінцевого рішення суду з огляду на таке.
Інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути, повинні бути підтверджені належним чином.
Варто зазначити, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження, з підстав не встановлення доказів причетності, не є преюдиційним фактом, і сама по собі не виключає правильності вироку, що неодноразово був предметом касаційного перегляду. Більше того, у вироці стосовно ОСОБА_5 немає відомостей про ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 , а тільки про інших невстановлених осіб.
Нововиявлені обставини повинні безсумнівно вказувати на неправосудність вироку, який набув чинності, чи викликати вмотивовані сумніви у його законності і справедливості. Достатнім обґрунтуванням нововиявлених обставин, у більшості випадків є вирок суду, який набрав чинності, і саме яким встановлені інші обставини, що не були відомі суду, на момент постановлення попереднього (іншого) вироку. В той же час, у певних випадках, нововиявленими обставинами також можуть визнаватися матеріали досудового розслідування, але такі матеріали повинні достатніми і об`єктивними.
Суд не може прийти до висновку, що постановлена слідчим (навіть не прокурором) постанова про закриття кримінального провадження у зв`язку із не встановленням доказів, є достатньою нововиявленою обставиною, що тягне за собою визнання вироку неправильним, та його скасування.
Відповідно до загальних засад кримінального провадження, вказаних у ст. ст. 8, 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмежене. Ці обмеження повинні мати законну мету і бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
У рішенні у справі «Христов проти України» від 19.02.2009, заява №24465/04, Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не можеставитися підсумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» [GC], №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII).
«Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
З урахування вищевикладеного, та практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_5 про скасування вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, яким ОСОБА_5 засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого варто залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 372, 459-467, 3, 5, 7,8, 9 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_5 про перегляд вироку апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, яким ОСОБА_5 засуджено за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів, з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
