Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15128/21
У Х В А Л А
11 квітня 2022 року
Подільський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участюпрокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого в межах кримінальне провадження № 12021100070001436 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
в с т а н о в и в:
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12021100070001436 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане раніше клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: ризик переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор не вбачає підстав для зміни обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і підтримала раніше подане клопотання про зміну міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід. Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки у ОСОБА_5 є незряча мати, якій в умовах введеного в Україні воєнного стану ще більш обмежена в пересуванні, оскільки родичі та сусіди, які раніше їй допомагали, виїхали з міста.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав думку свого захисника та також наголосив на тому, що його матір, на є інвалідом І групи по зору, наразі як ніколи потребує його допомоги.
Розглянувши заявлені клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року по даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 14 квітня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснитидії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Метою і підставою продовження строку тримання обвинуваченому під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченоготощо (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26 липня 2001 року) закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинівможе викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовуютьпопереднє ув`язненняяк виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення від 21 червня 1991 року).
Суд,заслухавши думкуучасників судовогопровадження,вивчивши матеріали,враховуючи конкретніобставини справита особуобвинуваченого,приходить довисновку,що клопотанняпрокурора пропродовження обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання підвартою підлягаєзадоволенню,оскільки наданий часнаявні ризики,які даютьдостатні підставивважати,що обвинуваченийможе здійснитидії,передбачені ч.1ст.177КПК України,а саме,переховуватися відсуду,незаконно впливатина свідків,вчинити іншекримінальне правопорушення;щодо клопотаннязахисника ОСОБА_4 про змінузапобіжного заходуобвинуваченому ОСОБА_5 на данийчас застосуванняінших більшм`яких запобіжнихзаходів суд вважає недостатнім, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Суд вважає,що утриманняобвинуваченого ОСОБА_5 під вартою буде сприяти забезпеченню виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні у розумні строки.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається судом з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен бути об`єктивно спроможний забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.
Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього законом обов`язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_5 суд не вбачає.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про доцільність продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою і відсутність підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, з огляду на що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 183 КПК України,
постановив:
в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжити строкдії обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою вдержавній установіКиївський слідчийізолятор настрок 60діб -по 09червня 2022року включно.
Визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49680(сорокдев`ятьтисячшістсотвісімдесят)гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали суду (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , кримінальне провадження № , прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка вносить заставу, згідно квитанції від (дата на № квитанції).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз`яснитиобвинуваченому,щоуразі внесеннязаставиувизначеному уданійухвалірозмірі,оригіналдокументуз відміткоюбанку,якийпідтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_6
