Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15128/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.03.2023
Подільський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 12021100070001436 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в розумінні ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В :
03 серпня 2021 року приблизно о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_8 знаходився на паркувальному майданчику для автомобілів, який розташований за адресою: Київ, вул. Осиповського, 9, де спілкувався з ОСОБА_9 . В ході спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт.
В цей час у ОСОБА_8 , на ґрунті особистої неприязні, виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, близько 21 години 55 хвилин ОСОБА_8 дістав з кишені ніж та умисно, з метою заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_9 , наніс йому два удари ножем в область грудної клітини.
В результаті злочинних дій ОСОБА_8 , спрямованих на спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_9 , останній отримав тілесні ушкодження у вигляді:
-колото-різана рана грудної клітини справа в проекції 2-го ребра по ларастернальній лінії, розмірами 3x2 см, з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку зверзу-вниз, зліва-направо, спереду-назад, по ходу кого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, міжреберні м`язи, пристінкова плевра, крововилив у праву плевральну порожнину (до 50 мл. рідкої крові) - проникаюче колото різане поранення грудної клітини справа;
-колото-різана рана грудної клітини справа в проекції 2-го ребра по передньо-акселярній лінії, розмірами 4x2 см, з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку зверзу-вниз, зліва-направо, спереду-назад, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, міжреберні м`язи, пристінкова плевра, крововилив у ліву плевральну порожнину (до 50 мл рідкої крові) - проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва.
Згідно з висновком експерта №042-1314-2021 від 19 жовтня 2021 року за ступенем тяжкості вищевказані проникаючі колото-різані поранення грудної клітини справа та зліва відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав та пояснив наступне. Дружніх відносин він не має ні з ОСОБА_10 , ні з ОСОБА_9 . В той день, коли вони відпочивали на вулиці біля будинку, до нього чіплявся ОСОБА_11 . Він його просто відштовхував. Вони вдвох відійшли приблизно за два метри, щоб поспілкуватися. Він до ОСОБА_12 близько не підходив. Поговоривши, він пішов додому. При цьому обвинувачений вказав, що при собі ніж не мав, ушкоджень ОСОБА_13 не наносив. Пояснити суду чому під час перегляду відеозапису з місця події він впізнав себе як особу, яка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 , а під час його допиту як обвинуваченого заперечує цей факт, обвинувачений ОСОБА_8 не зміг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 03 серпня 2021 року на дитячому майданчику він в компанії інших осіб вживав алкогольні напої. Уточнив, що ОСОБА_8 не бачив, а якийсь невідомий чоловік наніс йому удари, від яких йому стало погано. Проснувся він в реанімації. Будь-яких документів не підписував.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дав показання, що ОСОБА_8 є його сусідом. Того дня вони біля будинку відпочивали та вживали спиртні напої на вулиці разом з ОСОБА_15 , братом ОСОБА_12 , сусідкою ОСОБА_16 та її хлопцем на ім`я ОСОБА_17 , прізвище якого не пам`ятає. Через деякий час його брат ОСОБА_11 почав чіплятися до ОСОБА_8 та ображати його. Вони відійшли в сторону, але конфлікт не припиняли. Коли він підійшов до брата ОСОБА_12 , то побачив, що в нього поранення, але він не казав, хто саме його поранив. Він бачив як якийсь чоловік вибіг із під`їзду, наніс удар ОСОБА_13 і втік. Цього чоловіка він не знає.
ОСОБА_18 пояснила суду, що ОСОБА_19 є її сусідом. 03 серпня 2021 року біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вона гуляла з собакою. Близько о 21 годині 30 хвилин проходила повз компанії, де сиділи її два сини, в тому числі ОСОБА_11 , та ще три чоловіки. Вона посиділа поруч та пішла додому. Через деякий час, перебуваючи вдома, побачила у вікно швидку допомогу та поліцію, вийшла на вулицю та побачила, що в кареті швидкої допомоги лежав її син. ОСОБА_20 на вулиці не було. Син ОСОБА_21 їй повідомив, що саме ОСОБА_22 наніс йому тілесні ушкодження. Згодом вона переглядала відео з камер зовнішнього спостереження та бачила, що ОСОБА_23 наніс два удари її сину - ОСОБА_12 , після чого втік.
Свідок ОСОБА_24 пояснила, що вона проживає поряд з ОСОБА_25 . Того дня вони відпочивали у дворі біля будинку, вживали спиртні напої. ОСОБА_19 стояв поруч з ними, потім вона з ОСОБА_26 відійшли поспілкуватися, через деякий час повз них пробіг ОСОБА_19 , та в цей момент ОСОБА_14 підбіг до свого брата ОСОБА_27 та почав кричати «хто?». Коли вони підійшли то побачили, що ОСОБА_11 лежить та затискає рану, після чого підбігла його мати.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що ОСОБА_19 є його товаришем. Того дня влітку, в темну пору добу він, ОСОБА_29 (хлопець ОСОБА_30 ), перебували біля будинку. При конфлікті ОСОБА_27 та ОСОБА_20 були неподалік, проте стояли від них спиною, чув висловлювання нецензурною лексикою. Коли повернувся, то побачив, як ОСОБА_31 впав, а ОСОБА_20 біля нього вже не було, хто йому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_11 не повідомляв.
Свідок ОСОБА_32 пояснила, що 03 серпня 2021 року гуляла на дитячому майданчику з сином у Києві по вул. Осиповського, де поряд сиділи її знайомі ОСОБА_11 та ОСОБА_14 та ще близько 8 чоловіків, яких вона не знає, вживали спиртні напої, після чого між ними розпочався конфлікт та провокування на бійку.
Також вина ОСОБА_8 також підтверджується наступними дослідженими судом доказами:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04 серпня 2021 року від ОСОБА_18 , про те, що ОСОБА_8 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9 /т. 1, а.с. 71/;
- протоколом огляду місця події від 03 серпня 2021 року, з якого вбачається, що було оглянуто ділянку за адресою: Київ, вул. Осиповського, в ході огляду було виявлено плями бурого кольору, розташовані в хаотичному порядку /т. 1, а.с. 72-74/;
- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_28 від 09 серпня 2021 року (з доданою довідкою), згідно з яким ОСОБА_28 вказав на особу під № 3 ( ОСОБА_8 ), впізнавши його за формою обличчя, формою вуст та носа, як на особу, яка 03 серпня 2021 року конфліктувала з ОСОБА_9 , після чого у останнього було виявлено дві колоті рани грудної клітини /т. 1, а.с. 75-77/;
- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 від 06 серпня 2021 року (з доданою довідкою), згідно з яким ОСОБА_14 вказав на особу під № 3 ( ОСОБА_8 ), впізнавши його за формою носа, посадкою очей, формою губ, підборіддям, скул, формою вух, як особу, яка 03 серпня 2021 року бігла від його брата ОСОБА_27 з ножем в руках, а брат ОСОБА_11 тримався рукою за грудну клітину і на ньому було видно кров /т. 1, а.с. 78-81/;
- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 від 06 серпня 2021 року (з доданою довідкою), згідно з яким ОСОБА_9 вказав на особу під № 3 ( ОСОБА_8 ), впізнавши його як особу, яка 03 серпня 2021 року нанесла йому два удари ножем в грудну клітину, після чого втекла з місця вчинення злочину /т. 1, а.с. 82-85/;
- інформацією, яка розміщена на оптичному диску із відеозаписами спостереження, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , з якої вбачається, що на парковці перебувало четверо чоловіків, один з них наніс удари іншому та втік /т. 1, а.с. 167/. Під час перегляду відеозапису в судовому засіданні 09 червня 2022 року ОСОБА_8 підтвердив, що саме він є тією особою, яка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_9
- протоколом огляду відеозапису від 10 жовтня 2021 року. На відеозаписі зображено паркову біля будинку, по периметру якої знаходяться автомобілі різних марок у кількості 11 штук, о 21 годині 54 хвилини 41 секунди у правому дальньому куті парковки з`являються дві особи чоловічої статі, один з яких в кепці та за зовнішніми ознаками схожий на ОСОБА_8 , слідом на відстані кількох метрів, за вказаними двома особами з`являються ще дві особи чоловічої статі. Всі вказані особи прямують на центр вказаної парковки та починають вести діалог. О 21:55:34 між особами, які за зовнішніми ознаками схожі на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , назріває конфлікт, в результаті якого ОСОБА_8 щось починає шукати в кармані шорт. О 21:55:42 особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_8 , дістає та розкладає предмет, схожий на ніж, та тримаючи його в правій руці наносить удар в передню частину тулуба особі, яка за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_8 відійшов на кілька кроків та через кілька секунд підбіг до ОСОБА_9 та тримаючи предмет, схожий на ніж, наніс ще один удар ОСОБА_9 в передню частину тулуба, після чого зник з місця події /т. 1, а.с. 168-174/.
Відповідно до висновку експерта № 042-1314-2021 від 19 жовтня 2021 року /т. 1, а.с. 190-196/:
Дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 03 серпня 2021 року о 22:02 год. у гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце такі ушкодження:
- колото-різана рана грудної клітки справа в проекції 2-го ребра по парастернальній лінії, розмірами 3x2 см, з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку зверху-вниз, зліва-направо, спереду-назад, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, міжреберні м`язи, пристінкова плевра, крововилив у праву плевральну порожнину (до 50 мл рідкої крові) - проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа;
-колото-різана рана грудної клітки справа в проекції 5-го ребра по передньо-аксилярній лінії, розмірами 4x2 см, з рановим каналом, що відходить зід неї в напрямку зверху-вниз, зліва-направо, спереду-назад, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, міжреберні м`язи, пристінкова плевра, крововилив у ліву плевральну порожнину (до 100 мл рідкої крові) - проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва.
Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи в тому числі і часових даних у своїй сукупності дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворились у результаті двократної травмуючої дії гострого предмета, що має колюче-ріжучі властивості (до якого відноситься клинок ножа), могли утворитись в термін, вказаний в постанові, тобто 03.08.2021, не виключено, у спосіб, на який вказує потерпілий ОСОБА_9 під час допиту 06.08.2021 (1330-1400), що відображено на відеозаписі з камер відео спостереження, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 від 03.08.2021.
Передусім вважаю за потрібне звернути увагу учасників та сторін кримінального провадження на наступному:
-п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила»), надано вичерпне визначення терміну ушкодження:
-«з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних».
-п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об`єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів»;
-у п. 2.1.2 та п. 2.1.3 «Правил» визначено таке: «2.1.2. Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п. 2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв`язку.
2.1.3. До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать: й) поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів;
о) ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об`єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень;
Враховуючи вищезазначене, за ступенем тяжкості вищевказані проникаючі колото-різані поранення грудної клітки справа та зліва відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно п. 2.1.3 й, о «Правил».
Вказана експертиза була проведена на основі медичної документації, тимчасовий доступ до якої було отримано на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду від 16 серпня 2021 року з подальшою його реалізацією, що зафіксовано протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17 вересня 2021 року з додатками до нього /т. 1, а.с. 177-184/; даних, наданих Комунальним некомерційним підприємством «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на запит слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_33 /т. 1, а.с. 185-188/.
Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.
Доводи захисника щодо визнання неналежним доказом протоколу огляду місця події від 03 серпня 2021 року є безпідставними, а відповідне клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Всі докази, якими сторони обґрунтовують чи спростовують пред`явлене обвинувачення, мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності і достатності.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Огляд місця події - невідкладна слідча дія, спрямована на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, що дозволяють в сукупності з іншими доказами зробити висновок про механізм події та інші обставини розслідуваної події.
Слідчим Подільського УП ГУНП НП у місті Києві - лейтенантом поліції ОСОБА_34 відповідно до вимог КПК України проведено огляд місця події, яким зафіксовано, на якій місцевості відбувалися події, - біля будинку № 9 по вул. Осиповського в Києві, та досліджена обстановка на місці події. Встановлення місця вчинення кримінального правопорушення є однією з обставин, яка підлягає доказуванню в кримінальному провадженні в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для тверджень про неналежність такого доказу як протокол огляду місця події від 03 серпня 2021 року.
На підставі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Тобто, в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
Під час судового розгляду захисник стверджувала, що висновок експерта №042-1341-2921 від 19 жовтня 2021 року є недопустимим доказом, оскільки дане дослідження експерт проводив з порушенням встановленого порядку, експерт не міг встановити особу, якій завдано тілесних ушкоджень, дійсну локалізацію, ступінь тілесних ушкоджень. Крім того, проведення експертизи здійснено з порушенням прав ОСОБА_8 .
Частинами 2 та 3 ст. 87 КПК України передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.
З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Разом з тим, суд не вбачає порушення тих прав та свобод ОСОБА_8 при визначенні експертом ступеня тяжкості отриманих ОСОБА_35 тілесних ушкоджень, які б давали суду підстави дійти висновку про недопустимість такого доказу як висновок експерта №042-1341-2921 від 19 жовтня 2021 року, з огляду на що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого щодо того, що він не спричиняв тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , суд враховує наступне.
Показання обвинуваченого стосовно того, що він не має жодного відношення до заподіяння ОСОБА_13 ножових поранень спростовуються інформацією, яка міститься на відеозаписі з місця події, з якої вбачається, що особою, яка зовні схожа на ОСОБА_36 , заподіяні тілесні ушкодження особі, яка зовні схожа на ОСОБА_9 /т. 1, а.с. 167/; поясненнями обвинуваченого ОСОБА_8 , який 09 червня 2022 року під час перегляду вказаного відеозапису повідомив, що він себе впізнає як особу, яка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_18 , яка повідомила, що син ОСОБА_11 повідомляв їй, що тілесні ушкодження йому нанесені ОСОБА_25 ; протоколом пред`явлення до впізнання за фотознімками, відповідно до якого ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_8 його як особу, яка 03 серпня 2021 року нанесла йому два удари ножем в грудну клітину, після чого втекла з місця вчинення злочину /т. 1, а.с. 82-85/ та іншим доказами по справі, які були досліджені в судовому засіданні.
Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_14 судом не сприймаються, оскільки ці показання не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи та спростовані доказами, описаними вище. ОСОБА_14 під час пред`явлення йому особи для впізнання за фотознімками впізнав в ОСОБА_8 особу, яка нанесла йому два удари ножем в грудну клітину. Вказана обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд вказаний факт сприймає як такий, що мав місце. До твердження свідка ОСОБА_9 про те, що він не підписував протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, суд ставиться критично, оскільки поведінка ОСОБА_9 згодом була спрямована на ухилення від надання йому статусу потерпілого і заперечення певних фактів. За участю свідка ОСОБА_14 також було проведено впізнання особи за фотознімками і свідок в ОСОБА_37 впізнав особу, яка бігла від його брата - ОСОБА_27 з ножем в руках, а брат тримався за грудну клітину і в нього була кров. Заперечень від свідка ОСОБА_14 стосовно підписання ним протоколу пред`явлення особи для впізнання не надходило.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї провини в пред`явленому йому обвинуваченні суд розцінює як вибрану ним стратегію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого не знайшла свого підтвердження, оскільки судом встановлено, що саме ОСОБА_8 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, наніс удари ножем ОСОБА_9 , що в сукупності з показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновком експерта, дають обґрунтовані підставі суду вважати, що своїми умисними діями саме ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.
Враховуючи спосіб заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_9 - нанесення декількох ударів в область, де знаходяться життєво важливі органи - грудна клітина, беручи до уваги той факт, що обвинувачений не намагався надати ОСОБА_9 медичної допомоги чи викликати фахівців для її надання, а залишив місце вчинення злочину, та оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає доведеним наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_8 умислу на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії тяжкого злочину, особу винного, який схильний до вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
З огляду на викладене та враховуючи конкретні обставини справи, те, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин проти життя і здоров`я людини, внаслідок якого потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент зподіяння, характер та спосіб його вчинення, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та відсутність щирого каяття, для досягнення мети покарання, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України з фактичним відбуттям такого, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не пред`явлений.
До набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно ОСОБА_8 , у виді тримання під вартою, - залишити без змін.
Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст. 124, 368, 369-371, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання - 11 серпня 2021 року, зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення день за день (відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України).
Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Картку стаціонарного хворого на імя ОСОБА_9 - передати КНП КМКЛ ШМД, що за адресою: Київ, вул. Братиславська, 3.
Стягнути з ОСОБА_8 витрати за проведення експертизи № 042-1314-2021 від 19 жовтня 2021 року, що ставлять 5273 (п`ять тисяч двісті сімдесят три) гривень 00 коп. в дохід держави.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1
