ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"25" травня 2022 р. Справа№ 910/10404/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року (повний текст складено 12.01.2022)
у справі №910/10404/21 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»
про зобов`язання припинити неправомірні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі №910/10404/21 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10404/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України з наступних підстав.
Частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржуване апелянтом додаткове рішення прийнято судом першої інстанції 11.01.2022, повний текст складено 12.01.2022, а отже, відповідно до приписів ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення закінчується 01.02.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване додаткове рішення направлено на адресу позивача 14.01.2022.
Апеляційна скарга подана апелянтом до суду - 24.05.2022, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Апелянтом було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої заявник зазначив, що пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення підлягає поновленню у зв`язку із задоволенням судом апеляційної інстанції заяви позивача від 28.01.2022 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження основного рішення.
Колегія суддів зазначає, що поновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Для поновлення строку подачі апеляційної скарги, при зверненні з відповідним клопотанням, заявнику необхідно обґрунтувати поважність пропуску строку з посиланням на конкретні обставини, які підтверджуються відповідними доказами.
Відповідно до частин 3,4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту наведених норм, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою поза межами строків, установлених законодавством для оскарження судових рішень в апеляційному порядку, повинен вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, навівши мотиви такого поновлення з вказівкою на поважність причин пропуску такого строку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта, що додаткове рішення про розподіл судових витрат є невід`ємною складовою основного судового рішення.
В той же час, поновлення строку на апеляційне оскарження основного рішення не є автоматичною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення, з огляду на те, що додаткове рішення є окремим процесуальним документом, було ухвалено в іншому судовому засіданні (11.01.2022), у зв`язку з чим строк на оскарження додаткового рішення відповідно до ст.. 256 ГПК України відрізняється від строку для оскарження основного рішення.
Крім того, подана апеляційна скарга на додаткове рішення не може вважатись доповненнями до апеляційної скарги на основне рішення (як про це зазначає апелянт), оскільки статтею 266 ГПК України не передбачено можливості доповнити раніше подану апеляційну скаргу вимогою про скасування ще одного процесуального документа - додаткового рішення.
Таким чином, апелянтом не наведено обставин та не вказано жодних доказів, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження додаткового рішення від 11.01.2022.
Отже, колегія суддів встановила необгрунотованість клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 910/10404/21.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko. Ukraine), заява № 32053/13, пункт 41, від 29.10.2015).
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, не визнаються поважними та підлягають відхиленню.
Частинами 3, 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно частини 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу необхідно у строк, визначений цією ухвалою звернутись із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі №910/10404/21 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом звернення із новою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин, які були об`єктивно непоборними і перешкоджали своєчасному поданню апеляційному скарги.
2. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право звернутися до суду апеляційної інстанції із іншою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції із зазначенням підстав для його поновлення, а також роз`яснити наслідки неподання такої заяви у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження.
3. Копію ухвали у справі №910/10404/21 надіслати учасникам справи.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко
