Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 815/1057/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування щодо податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 03 лютого 2015 року: №0000202205, згідно якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 94850 грн; №0000242205, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та норм з регулювання обігу готівки в розмірі 7201 грн; №0000212205, яким збільшено товариству суму грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 103042 грн та застосовані штрафні санкції в сумі 25761 грн; №0000102205, у відповідності до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 220030 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача зокрема зазначив, що висновок податкового органу викладений у акті перевірки № 000002/15-32-22-05/33140864 від 17.01.2015 року суперечить діючому законодавству в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме:
- податкове повідомлення-рішення № 0000212205 від 03.02.2015 р. (згідно якого нарахований податок на прибуток в сумі 103042 грн та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 25761 грн), податковий орган вказує про продаж виноматеріалів покупцям по цінам нижче собівартості виготовленої продукції і з цього приводу робить висновок про завищення витрат у сумі 561175 грн враховуючи, що дані операції не направлені на отримання прибутку. Тоді як, навіть при наявності збитковості проведених операцій не має законодавчих підстав для зменшення TOB "ВІНТРЕСТ" витрат по податку на прибуток.
- податкове повідомлення-рішення № 0000202205 від 03.02.2015 року (згідно якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 94 850 грн), податковий орган вказує про завищення витрат у сумі 200029 грн за актом попередньої податкової перевірки за 3 квартал 2011 року. Однак, такий висновок спростовується уточненою податковою декларацією з податку на прибуток за 2011 рік, наданою 28.11.2014 року до початку перевірки.
- податкове повідомлення-рішення № 0000242205 від 03.02.2015 року (згідно якого застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 7201 грн), податковий орган вказує про порушення п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв`язку із продажем без застосування РРО продукції не власного виробництва. Висновок ДПІ не ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємства, згідно яких продані бочки є основними засобами, а не продукцією, та суперечить позиції центрального податкового органу, яка виражена в листі ДПА України № 7612/7/23-7017/264.
- податкове повідомлення-рішення № 0000102205 від 03.02.2015 року (згідно якого зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 220030 грн), ні Акт перевірки, ні висновок не містять обґрунтувань для зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 220030 грн, а отже відсутні правові доводи про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000102205 від 03.02.2015 року по суті питання.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, позов задоволено частково; скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного суду від 18.07.2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205 та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року залишити без змін.
У ході касаційного розгляду судом здійснено заміну відповідача у справі його правонаступником Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
Супровідним листом від 23.11.2021 року Верховним Судом справу №815/1057/15 направлено до Одеського окружного адміністративного суду.
01.12.2021 року за вх. №67481/21 вказана адміністративна справа № 815/1057/15 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Корой С.М.
Ухвалою суду від 06.12.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №815/1057/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування щодо податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205, вирішено розглядати справу №815/1057/15 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі.
28.12.2021 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення разом із додатками (т.3 а.с.70-124).
Так, щодо збитковості ТОВ «Вінтрест», у поясненнях вказано, що позивач є виробником виноматеріалів та вин столових за ліцензією №384. Особливий статус виноробної галузі підтверджується нормами Закону України "Про виноград та виноградне вино" Наказом Мінагрополітики України, Української академії аграрних наук від 21.07.2008 року № 443/73 щодо схвалення Концепції галузевої Програми розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року (далі Концепція). Як стверджує позивач, невід`ємною ознакою виноробної галузі є складні і ризикові умови господарювання в 2008-2013 рр. Як вказує позивач, сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного виноробства. В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до COT конкуренція загострюється, що потребує перебудови галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку. Позивачу притаманні всі вади господарювання галузі, цитовані вище, що і є об`єктивною причиною збитковості і її негативних податкових наслідків з податку на прибуток.
Щодо податкових збитків минулих періодів, у поясненнях вказано, що до складу витрат позивача за 1 квартал 2014 мало бути включене від`ємне значення від об`єкта оподаткування за 4 квартал 2013, при цьому розрахунок суми від`ємного значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2014 здійснено з урахуванням без будь-яких обмежень сум від`ємного значення, що утворились станом на 01.10.2014 та тих, що виникли протягом 4 кварталу 2013 року та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних кварталу 2013, періодів. Доказами тому є податкова декларація з податку на прибуток за 4 квартал (рік) 2013 та податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2014. Отже, зазначено у поясненнях, позивачем правомірно сформовано склад об`єкту оподаткування за I квартал 2014 з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року.
Щодо завищення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2010 в сумі 200029 грн, у поясненнях зазначено, що в п. 6 заперечень позивача на акт про результати документальної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» код за ЄДРПОУ 33140864 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 вiд 17.01.2015 № 000000/12-32-22-05/33140864, наданих за нормами ст. 86 Податкового кодексу України, було вказано, що завищення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2010 в сумі 200029 грн, яке малось у 3 кварталі 2011, було скориговано в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за 2011, наданій відповідачу 28.11.2014 року до початку перевірки. На думку позивача, відповідач безпідставно не відобразив цю обставину в акті про результати документальної планової перевірки від 17.01.2015 № 000000/12-32-22-05/33140864.
Ухвалою суду від 29.12.2021 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено строк підготовчого провадження по справі та оголошено перерву.
28.12.2021 року (вх.№74320/21) та 29.12.2021 року (вх.№74675/21) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками та доказами направлення відзиву на адресу позивача (т.3 а.с.155-168).
У відзиві, з покликанням на висновки акту перевірки від 17.01.2015 року №000002/15-32-22-05/33140864, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вінтрест».
04.01.2022 року (вх.№242/22) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (т.3 а.с.169-170), в якій зазначено, що першоджерела інформації, на які зроблені посилання в актi перевірки не пройшли державної експертизи, на них не було видано атестатів відповідності, вони не зареєстровані в спеціально уповноваженій організації, без чого взагалі не мали права на використання. Тому, неможливо вважати посилання на отримані з застосуванням цих джерел дані, як належні, допустимі та достовірні докази в розумінні положень статей 73-74, 76 КАС України.
19.01.2022 року (вх.№ЕП/1862/22) від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 21.01.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвало суду від 24.01.2022 року відкладено підготовче судове засідання по справі №815/1057/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205.
Ухвалою суду від 26.05.2022 року долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву разом із додатками та доказами направлення відзиву на адресу позивача, які надійшли до суду 28.12.2021 року за вх.№74320/21 та 29.12.2021 року за вх.№74675/21 та відповідь на відзив разом із додатками, яка надійшла до суду 04.01.2022 року за вх.№242/22, закрито підготовче провадження по справі № 815/1057/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205, призначено справу до судового розгляду об 11:30 год.07.06.2022 року, задоволено заяву представника позивача, вирішено судові засідання по справі №815/1057/15, в тому числі призначене об 11:30 год. 07.06.2022, здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»).
У зв`язку з відсутністю технічної можливості, представник позивача Бейгельзімер М.Г. та представник відповідача Коротких О.М. не змогли приєднатись до відеоконференції 07.06.2022 року.
При цьому 07.06.2022 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до суду надійшла заява, в якій в зв`язку з неможливістю приймати участь в судовому засіданні 07.06.2022 року у справі № 815/1057/15 через технічні негаразди системи проведення відеоконференція представник позивача просив суд розглядати справу в письмовому провадженні без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07.06.2022 року вирішено продовжити розгляд справи №815/1057/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205 в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку позивача доказами, суд встановив.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
На підставі направлень, виданих ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 77.1 ст. 77 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 656 від 20.11.2014 проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Вінтрест (код ЄДРПОУ 33140864) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 року.
За результатами перевірки складений акт № 000002/15-32-22-05/33140864 від 17.01.2015 р., яким встановлено порушення:
1) п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст.138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 150 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1395651 грн, у т.ч. 4 кв. 2011 - 91323 грн, 1 кв. 2012 - 43546 грн, 3 кв. 2012 - 360545 грн, 4 кв. 2012-630444 грн, 2013 рік-269793 грн та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2011 рік - 751740 грн, за 2012 рік -78902 грн, за 2013 рік - 94850 грн;
2) п. 198.5 ст. 198 ПК України, порядку заповнення Декларації затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 в результаті чого встановлено:
- завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації) на 930533 грн, у т.ч. за грудень 2013 р. 930533
- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 Декларації) за грудень 2013 p. на 87489 грн.
3) п. 49.18 ст. 49 ПК України, підприємством порушено строків подання Декларації з податку на додану вартість: за грудень 2012 р. - термін подання до 20.01.2013 , фактично подана 23.01.2013 № 9085758124
4) п.п 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, підприємством порушено строкі подання Податкової декларації екологічного податку за 2 кв. 2012 року: термін подання до 10.08.2012, фактично подана 24.10.2012 № 9065727728.
5) ст. 3, п.1 ст.9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями - підприємством здійснено продаж продукції не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій у сумі - 13986 грн.
6) пп. 168.1.1 п.168 ст.168, пп. а, б п.176.2 ст.176 ПК України, податок з доходів, наданих фізичним особам на загальну суму 11347,78 грн, не утримувався, до бюджету не перераховувся, надання податкових розрахунків ф. 1-ДФ з помилками за 2 квартал 2011 року та в неповному обсязі за весь перевіряємий період. Донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 2002,55 грн (т. 1 а/с. 19 - 57).
На підставі встановлених порушень прийняті податкові повідомлення - рішення ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 0000202205 від 03.02.2015 року, № 0000212205 від 03.02.2015 року, № 0000102205 від 03.02.2015 року, № 0000242205 від 03.02.2015 року ( т. 1 а/с. 15-18).
Як вже вказано вище, Постановою Верховного суду від 18.07.2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205 та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року залишити без змін.
Таким чином, при новому розгляді даної справи суд надає оцінку саме правомірності податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205, то суд зазначає.
Так, під час перевірки контролюючим органом встановлено, що:
- в періоді з 23.08.2012 по 30.08.2012 р. підприємство використовує у господарській діяльності виноград невідомого походження у кількості 680270 кг. на суму (680270 * 3,6) = 2448972 грн, в тому числі 3 кв. 2012 - 2448972 грн;
- перевіркою відображених у рядку 03 ІД Декларацій Інші доходи" показникiв за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 у загальній сумі 273382 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцiй iз: проценти, вартість товарів безоплатно отриманих, дохід від продажу необоротних активів, позитивне значення курсових рiзниць, дохід від операцiй оренди. Проведеною перевіркою відображеного показника за 01.04.2011 по 31.12.2013 в сумі 273382 грн на пiдставi документів перелік яких наведений в додатку № 3 до акту перевірки "Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "Вiнтрест" встановлено заниження задекларованих ТОВ "Вінтрест" показників у рядку 03 IД Декларацій "Iншi доходи" у сумі - 2448972 грн у т.ч. в 3 кв. 2012 - 2448972 грн;
- актом комплексної документальної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 25.07.2011 № 1493/23-3/33140864 за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 року встановлено завищення витрат у сумі 200029 грн за 2010 рік - на 200029 грн, що привело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік в розмірі 200029 грн. Враховуючи, що ТОВ "Вiнтрест" завищено витрати по акту попередньої перевірки на 200029 грн які не підтверджено вiдповiдними розрахунковими, платіжними та iншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та дане порушення у перевіряємому перiодi це привело до заниження об`єкту оподаткування 2010 року у зв`язку з декларуванням в від`ємного значення об`єкту оподаткування підприємством не проведено коригування витрат, які не підтвердженi первинними документами в 3 кв. 2011 р. на 200029 грн;
- у ході перевірки встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку даним показників задекларованих у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (у т.ч. 4 кв. 2011) вiд 28.11.2014 № 9017307590 (уточнююча) у сумі - 13965 грн, тобто до складу витрат включено на 13965 грн ніж по даним бухгалтерського обліку;
- у ході перевірки встановлено: ТОВ "Вінтрест" частково здійснює продаж виноматеріалів покупцям по цінам яка нижче собівартості виготовленої продукції;
- у ході перевірки встановлено, що ТОВ "Вiнтрест" здійснює виробництво виноматеріалів із винограду який придбається у постачальників (переважно у сільськогосподарських підприємств). У перевіряємому періоді встановлено завищення витрат у сумі - 2823378 грн, у т.ч. за 4 кв. 2011 року - 817758 грн, за 4 кв. 2012 р. - 944153 грн, 2013 рiк - 1061467 грн. Проаналізувавши кількість придбаного винограду та виходу готової продукції (з урахування відходів - вичавки, гребнiв) перевіряючими встановлено, що кількість винограду (986338 кв.) не приймає участь у господарській діяльності підприємства;
- у ході перевірки встановлено: 08.10.2012 року ТОВ "Вiнтрест " отримано виноград сорту "каберне" від ТОВ "Технолог" у кількості - 194790 кг. по 2,75 грн за 1 кг. на суму - 535672,5 грн та вiд ПАТ "Украгро" у кількості - 229420 грн по 2,75 грн за 1 кг. на суму - 630905 грн Загальна кількість 14166577,5-грн придбаного 08.10.2012 року винограду становить 424210 кг на суму 1166577,50 грн ТОВ "Вiнтрест" надано до перевірки "Ваговий журнал 2012, 2013 роки, в яких підприємством ведеться дата завозу, вид транспорту, сорт винограду, найменування постачальника та вага. По даним журналу 2012 року остання дата ввезення - 07.10.2012 року. Останній акт (по виробничому циклу) про переробку винограду № 80 вiд 07.10.2012 року (каберне), після 07.10.2012 року в 2012 році по документам не встановлено перероблення, залишки винограду по рах. 201 станом на 31.10.2012 відсутні. Тобто виноград, який придбано підприємством 08.10.2012 року на суму 1166577,5 грн не використовувався в господарськiй дiяльностi пiдприємства.
В акті вказано, що перевіркою показників, відображених у рядку 06.5 "Вiд`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) рiк)" за перiод з 01.04.2011 по 31.12.2013 у сумі 454772 грн встановлено, що на формування цих показникiв мало вплив: відображення від`ємного значення попереднього звітного року (Підприємством в Декларації з податку на прибуток за 2013 рiк у рядку 06.5 ( від 30.11.2014 № 9091479350) враховано відзначення за 2012 рік - 78902 грн + 25% збитків 2011 року (187935 грн) - 266837 грн враховуючі вимоги Закону України № 4834-VI від 24.05 2012 р "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм. Але з урахування порушень визначених даним актом перевірки від`ємне значення об`єкту оподаткування не підтверджено (розрахунок наведено у додатку № 1 до Довідки про загальну інформацію), що відповідно і привело в подальшому до завищення витрат). Враховуючі відсутність від`ємного значення об`єкт оподаткування за підсумками 2011 року в порушення ст. 150 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (iз змінами та доповненнями) підприємством завищено витрати в: 1 кв. 2012 - 1345652 грн; півр. 2012 - 336413 грн; 9 мiс. 2012 - 336428 грн; 2012 рік - 187935 грн; 2013 рік - 266837 грн.
З урахуванням вищевикладеного, у розділі 3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» акту перевірки вказано, що у періоді з 01.04.2011 по 31.12.2013 TOB "Вінтрест" задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 94850 грн (станом на кінець перевіряємого періоду 31.12.2013 року). Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 встановлено заниження податку на прибуток у сумі - 1395651 грн, у т.ч. 4 кв. 2011 - 91323 грн, 1 кв. 2012 - 43546 грн, 3 кв. 2012 - 360545 грн, 4 кв. 2012 - 630444 грн, 2013 рiк - 269793 грн та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2011 рік - 751740 грн, за 2012 рік - 78902 грн, за 2013 рік - 94850 грн в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п.3.1.2 розділу 3.1.3 акта перевірки.
Так, податковим повідомленням-рішенням від 03 лютого 2015 року №0000202205, позивачу за порушення п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138. п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст.138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 150 Податкового кодексу України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації №9091479350 від 30.11.2014 року за грудень 2013 року на 94850 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 03 лютого 2015 року №0000212205, позивачу за порушення п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138. п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст.138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 150 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 128803 грн, з яких: 103042 грн за основним платежем; 25761 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкового органу про порушення позивачем п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст.138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 150 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1395651 грн, у т.ч. 4 кв. 2011 - 91323 грн, 1 кв. 2012 - 43546 грн, 3 кв. 2012 - 360545 грн, 4 кв. 2012-630444 грн, 2013 рік-269793 грн та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2011 рік - 751740 грн, за 2012 рік -78902 грн, за 2013 рік - 94850 грн.
Так, щодо доводів контролюючого органу як на підставу для прийняття спірних рішень про те, що позивачем здійснювалась реалізація товару за цінами, що є меншими за собівартість та частина придбаного винограду не приймала участь в господарській діяльності позивача, суд зазначає.
Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних відносин), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
За змістом пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України).
Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже визначальним фактором для формування валових витрат є здійснення їх у межах власної господарської діяльності платника податку та їх документальне підтвердження.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю визнається діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Розглядувана позиція узгоджується із змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.
Втім віднесення операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за ціну придбання товарно-матеріальних цінностей.
Витрати по виробництву продукції не можуть перевищувати доходи від її реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою. Якщо причиною виникнення збитків є мінімізація податку, то відповідна операція має кваліфікуватися як така, що не має ділової мети, а відтак не підлягає врахуванню у податковому обліку платника.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
Суд зазначає, що основним видом діяльності Товариства є виробництво та продаж виноматеріалів (вин), однак останнє, працюючи у даному сегменті ринку, систематично (протягом 2 кварталу 2011 року, 4 кварталу 2012 року) здійснювало реалізацію готової продукції за цінами, нижчими ніж виробнича собівартість такої продукції, що призвело до отримання збитків та зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємства.
Так, за визначенням, наведеним у статті 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Як вже вказано вище, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництву продукції цих товарів, матеріалів супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати.
При цьому, чинним законодавством не висунуто умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.
Крім того, законодавець не ототожнює поняття «дохід» та «прибуток».
Таким чином, господарська діяльність пов`язана із підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях, у зв`язку із непередбачуваними обставинами діяльності господарства, попиту ринку тощо.
Отже, збитковість господарської діяльності сама по собі не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.
Згідно наданих позивачем пояснень особливий статус виноробної галузі підтверджується нормами Закону України "Про виноград та виноградне вино" Наказом Мінагрополітики України, Української академії аграрних наук від 21.07.2008 року № 443/73 щодо схвалення Концепції галузевої Програми розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року (далі Концепція). Невід`ємною ознакою виноробної галузі є складні і ризикові умови господарювання в 2008-2013 рр. Як вказує позивач, сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного виноробства. В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до COT конкуренція загострюється, що потребує перебудови галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку. Позивачу притаманні всі вади господарювання галузі, цитовані вище, що і є об`єктивною причиною збитковості і її негативних податкових наслідків з податку на прибуток
В даному випадку відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що господарська діяльність позивача не відповідає її діловій меті.
Таким чином, оскільки контролюючим органом не надано до суду доказів на підтвердження того, що господарська діяльність позивача не відповідає її діловій меті, так як докази того, що причиною виникнення збитків у позивача є мінімізація податків до суду не надано, суд дійшов висновку, що сам лише факт того, що реалізація продукції у перевіряємий період була здійснена за цінами нижчими за собівартість не є свідченням порушення вимог податкового законодавства позивачем.
Щодо доводів про те, що актом комплексної документальної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 25.07.2011 № 1493/23-3/33140864 за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 року встановлено завищення витрат у сумі 200029 грн за 2010 рік - на 200029 грн, що привело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік в розмірі 200029 грн, суд зазначає.
В акті перевірки зазначено, що підприємством включено до складу валових витрат витрати, які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку
Позивач же стверджує, що дані висновки податкового органу є помилковими, так як завищення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2010 в сумі 200029 грн, яке малось у 3 кварталі 2011, було скориговано в уточнюючій податковій декларації податку на прибуток за 2011 рік, наданій відповідачу 28.11.2014 до початку перевірки.
До суду надано копію відповідної уточнюючої декларації (т.3 а.с.102-111).
Як стверджує позивач, відповідач безпідставно не відобразив цю обставину в акті про результати документальної планової перевірки від 17.01.2015 року № 000000/12-32-22-05/33140864.
В той час, під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що згідно акту перевірки, дані уточнюючої декларація ТОВ Вінтрест від 28.11.2014 року №9017307590 враховувались при проведення перевірки за наслідками якої складено акт №000002/15-32-22-05/33140864 від 17.01.2015 року, про що свідчать зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування (т.1 а.с.24).
Тобто, доводи, які на думку позивача, свідчать про протиправність вищевказаних тверджень відповідача не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
З вказаного, на думку суду вбачається, що висновки контролюючого органу в цій частині не спростовано позивачем.
Щодо доводів контролюючого органу про завищення позивачем витрат у сумі - 2823378 грн, у т.ч. за 4 кв. 2011 року - 817758 грн, за 4 кв. 2012 р. - 944153 грн, 2013 рiк - 1061467 грн суд зазначає.
Так, відповідач стверджує, що проаналізувавши кількість придбаного винограду та виходу готової продукції (з урахування відходів - вичавки, гребнiв) перевіряючими встановлено, що кількість винограду (986338 кг.) не приймає участь у господарській діяльності підприємства.
Як же стверджує позивач, відповідачем абсолютно не були взято до уваги вимоги ДСТУ, результати контролю якості сировини, вимоги КД у 00011050-15.93.12-01:2008 «Загальнi правила збору і переробки винограду на виноматеріали», Технологічної інструкції на виробництво виноматеріалів коньячних, затвердженої 19.05.2008 року Мінагрополітики України та інших технологiчних iнструкцiй, норми втрат сировини, затверджені ДПА України та Мінагрополітики України.
За твердженнями позивача технологія виробництва передбачає втрати.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не наведено жодних спростувань вищевказаних доводів позивача.
Також, відповідачем не наведено обґрунтування застосування наведеної арифметичних обчислень для встановлення кількості винограду, який на думку контролюючого органу не приймає участь у господарській діяльності позивача.
Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення позивачем витрат у сумі - 2823378 грн не підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо доводів відповідача про те, що виноград, який придбано підприємством 08.10.2012 року на суму 1166577,5 грн не використовувався в господарській діяльності підприємства, суд зазначає.
Так, за твердженнями контролюючого органу 08.10.2012 року ТОВ «Вінтрест» отримано виноград сорту каберне від ТОВ "Технолог" у кількості 194790 кг. по 2,75 грн за 1 кг. на суму 535672,50 грн та вiд ПАТ "Украгро" у кількості - 229420 грн по 2,75 грн за 1 кг. на суму - 630905 грн. Загальна кількість придбаного 08.10.2012 року винограду становить 424210 кг. на суму - 1166577,5 грн. ТОВ "Вінтрест" надано до перевірки "Ваговий журнал" за 2011, 2012, 2013 роки, в яких підприємством ведеться дата завозу, вид транспорту, сорт винограду, найменування постачальника та вага.
Як стверджує відповідач, по даним журналу 2012 року остання дата ввезення - 07.10.2012 року. Останній акт (по виробничому циклу) про переробку винограду № 80 від 07.10.2012 року (каберне ), після 07.10.2012 року в 2012 році по документам не встановлено перероблення, залишки винограду по рах. 201 станом на 31.10.2012 - відсутні. Тобто, на думку відповідача, виноград, який придбано підприємством 08.10.2012 року на суму 1166577,5 грн не використовувався в господарській діяльності підприємства.
Спростовуючи висновки акту перевірки в цій частині позивач посилається те, що 08.10.2012 року ТОВ «ВIНТРЕСТ» не отримувало від ТОВ «Технолог» та ПАТ «Украгро» виноград, тому і звісно не відображало такі операції в обліку, не складало первинні документи.
При цьому, як вказує позивач в порушення Порядку оформлення актів перевірок в Акті не зазначений чіткий перелік первинних документів, що стали підставою для висновку ДПІ про отримання саме 08.10.2012 року винограду від вищезазначених контрагентів.
Суд зазначає, що позивачем надано до суду журнал проводом по рахункам 36, 701 за 2012 рік (Розрахунки з покупцями та замовниками), в якому не відображено отримання позивачем винограду від ТОВ "Технолог" та "Украгро"08.10.2012 року.
Так, відповідно до вимог Податкового кодексу України ( 2755-17 ) (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772.
Згідно п.3 розд. 1 цього Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
Відповідно до п.п. 4,5,6 розд. 1 вказаного Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з пп.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
Проте, суд констатує, що акт перевірки не містить вищезазначену обов`язкову інформацію щодо встановлених порушень, а саме, що виноград, який придбано підприємством 08.10.2012 року на суму 1166577,5 грн не використовувався в господарській діяльності підприємства.
Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що виноград, який придбано підприємством 08.10.2012 року на суму 1166577,5 грн не використовувався в господарськiй дiяльностi підприємства є необґрунтованим, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо доводів контролюючого органу про те, що в періоді з 23.08.2012 по 30.08.2012 р. підприємство використовує у господарській діяльності виноград невідомого походження у кiлькостi 680270 кг. на суму (680270 X 3,6) = 2448972 грн, в тому числі 3 кв. 2012 - 2448972 грн, суд зазначає.
За твердженнями позивача, постачання винограду врожаю 2012 року здійснювалось за первиннима документами не лише з 31.08.2012 року, а й в період з 23.08.2012 по 30.08.2012 року. Кожна поставка винограду з місць збору виноград оформлена в обліку підприємства таким пакетом документів: актами про переробку винограду на сусло, ваговими накладними, які є підставою для складського обліку, внутрішніми прибутковими накладними, видатковими накладними, оформленими обома сторонами операції.
При цьому суд зазначає, що доказів на підтвердження даної обставини до суду не надано.
В той же час, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що такі документи було надано контролюючому органу.
Суд констатує, що акт перевірки і в частині вказаних порушень не містить вищезазначену обов`язкову інформацію щодо встановлених порушень.
Таким чином, суд вважає, що вищевказані висновки контролюючого органу є необґрунтованим, не підтверджені належними та допустимими доказами.
При розгляді даної адміністративної справи суд враховує, що позивачем не наведено жодного доводу в спростування тверджень відповідача про невідповідність даних бухгалтерського обліку даним показників задекларованих у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (у т.ч. 4 кв. 2011) вiд 28.11.2014 № 9017307590 (уточнююча) у сумі - 13965 грн, тобто до складу витрат включено на 13965 грн ніж по даним бухгалтерського обліку.
При цьому суд вважає, що висновки акту перевірки і в цій частині не містять обов`язкову інформацію щодо встановлених порушень, щонайменше, доводів щодо того чи включено позивачем на 13965 грн більше чи на 13965 грн менше, аніж по даним бухгалтерського обліку.
Таким чином, судом встановлено, що висновки податкового органу лише частково є обґрунтованими.
Зважаючи на вищевикладене та те, що у суду відсутня об`єктивна можливість вирахувати як співвідносяться встановлені та підтверджені судом порушення позивачем вимог чинного законодавства з грошовими зобов`язаннями, що визначені у податковому повідомленню-рішенні від 03 лютого 2015 року, №0000212205, а також із зменшеним від`ємним значенням згідно податкового повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000202205, суд вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню повністю.
Щодо вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000102205, суд зазначає.
Так, податковим повідомленням-рішенням від 03 лютого 2015 року №0000102205 позивачу за порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації №9030653252 від 29.05.2014 року за травень 2014 року на 220030 грн.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України.
Як визначено у пункті 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Підпунктом 189.1 статті 189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Приймаючи податкове повідомлення рішення від 03 лютого 2015 року №0000102205, яке є предметом оскарження у цій справі, податковий орган виходив з того, що позивач порушив положення пункту 198.5 статті 198 ПК України, так як 986338 кг. винограду не приймає участь у господарській діяльності підприємства на суму 2823378,0 грн, в порушення п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Вiнтрест" занижено податкові зобов`язання у сумі - 564676 грн, у т.ч. грудень 2011 - 163552 грн, грудень 2012 - 188831 грн, грудень 2013 - 212293 грн.
Суд вже надавав вище оцінку вказаним доводам контролюючого органу та визнав, що вони є необґрунтованими.
Крім того, податковим органом встановлено, що кількість винограду (986338 кв.) не приймає участь у господарській діяльності підприємства.
Суд вже надавав вище оцінку і вказаним доводам контролюючого органу та визнав, що вони є необґрунтованими.
Таким чином, зважаючи на вищевказані висновки суду, оскільки доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які лягли в основу для прийняття даного рішення визнані судом необґрунтованими, суд дійшов висновку, що податкове повідомленням-рішенням від 03 лютого 2015 року №0000102205 є таким, що підлягає скасуванню.
Отже, виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 10, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування щодо податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03 лютого 2015 року №0000202205, №0000212205 та №0000102205.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінтрест» (вул.Транспортна, 1-В, смт.Великодолинське, Одеська обл, 67832, код ЄДРПОУ 33140864).
Відповідач - - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП №44069166).
Суддя С.М. Корой
