Ухвала
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 756/59/20
провадження № 61-6369ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітік», Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання недійсним правочинів стосовно відчуження акцій,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Надалі від ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітік» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану.
Протокольною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року частково задоволено клопотання ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітік» про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану. Розгляд справи відкладено на 02 серпня 2022 року.
Не погодившись із вказаною протокольною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року в даній справі повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на протокольну ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступних висновків.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки, протокольна ухвала суду першої інстанції від 27 серпня 2021 року про часткове задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не була предметом перегляду судом апеляційної інстанції, тому вона не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, протокольна ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року (про відкладення розгляду справи) не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в цій частині вимог касаційної скарги слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України
Щодо оскарження ОСОБА_1 ухвали Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року (про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.
Частина перша статті 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Ухвала про відкладення розгляду справи (відмову в задоволенні вимог клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану) в цьому переліку відсутня, отже такі ухвали суду першої інстанції не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Пунктом 4 частини п`ятої стаття 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Встановивши, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України підстав для повернення апеляційної скарги заявникові.
Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року.
Керуючись пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітік», Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання недійсним правочинів стосовно відчуження акцій.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун
