ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/1/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 (колегія суддів: Іоннікова І. А., Разіна Т. І., Тарасенко К. В.) та рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2021 (суддя Мальована Л. Я.) у справі
за позовом першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-підприємницька фірма «Біла Вежа» та Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження, договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Шекшеєва В. С.,
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - Червінчик Є. Е.,
відповідача-2 - не з`явилися,
СУТЬ СПОРУ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-підприємницька фірма «Біла Вежа» (далі - ТОВ ВПФ «Біла Вежа», відповідач-1) та Білоцерківська районна державна адміністрація (далі - Білоцерківська РДА, відповідач-2) на підставі розпоряджень відповідача-2 уклали договори оренди земель водного фонду.
2. Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури стверджує, що Білоцерківська РДА не мала повноважень розпоряджатися землями водного фонду.
3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
4. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА, позивач) до ТОВ ВПФ «Біла Вежа», Білоцерківської РДА про визнання недійсними розпорядження від 15.01.2008 № 26 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 11 березня 2006 року № 81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» (далі - розпорядження від 15.01.2008 № 26), договору оренди земельної ділянки від 23.06.2008 № 33 (далі - договір оренди від 23.06.2008 № 33), договору оренди водного об`єкту та земель водного фонду від 11.02.2008 № 13 (далі - договір оренди від 11.02.2008 № 13) та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 46045884 від 20.03.2019.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Білоцерківська РДА фактично повторно затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» загальною площею 4,8037 га для риборозведення, оскільки новий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району (далі - Шкарівська сільрада) не розроблявся.
7. Водночас, на думку першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, враховуючи положення статті 122 Земельного кодексу України, єдиним органом, який наділений повноваженнями розпоряджатися землями водного фонду на території Білоцерківського району у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, є Київська ОДА.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. Листом Білоцерківської РДА від 15.12.2005 № 6-27-2307 надано дозвіл ТОВ ВПФ «Біла Вежа» на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 5,00 га для риборозведення в межах Шкарівської сільради, на підставі якого ПП «Паралель Плюс» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» площею 4,8037 га для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільради.
9. Розпорядженням Білоцерківської РДА від 11.03.2006 № 81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» (далі - розпорядження від 11.03.2006 № 81) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільради.
10. Пунктом 2 розпорядження від 11.03.2006 № 81 вилучено із земель запасу в межах Шкарівської сільради земельну ділянку загальною площею 4,8037 га. Пунктом 3 вказаного розпорядження надано в оренду терміном на 49 років ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для риборозведення земельну ділянку загальною площею 4,8037 га в межах Шкарівської сільради.
11. Розпорядженням Білоцерківської РДА від 15.01.2008 № 26 пункт 1 та 3 розпорядження від 11.03.2006 № 81 викладені в такій редакції:
«п.1: Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-підприємницька фірма «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку в адміністративних межах Шкарівської сільської ради»;
«п.3: Надати в оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-підприємницька фірма «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку загальною площею 4,8037 га, з яких 1,9508 га земель водного фонду та 2,86 га земель запасу в межах Шкарівської сільської ради».
12. Пунктом 2 розпорядження від 15.01.2008 № 26 розірвано договір оренди земельної ділянки від 14.03.2006, укладений між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа», у зв`язку з добровільною відмовою орендаря та зобов`язано укласти нові договори оренди, окремо по земельній ділянці водного фонду загальною площею 1,9508 га та по земельній ділянці загальною площею 2,86 га для будівництва місць громадського відпочинку на території Шкарівської сільради.
13. На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» укладено договір оренди від 11.02.2008 № 13 водного об`єкту та земельної ділянки водного фонду державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільради, загальною площею 1,9508 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб та культурно-оздоровчих заходів, строком на 49 років, який 16.09.2009 зареєстрований в Київській обласній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040993600114 та сторонами підписано акт прийому-передачі.
14. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.10.2016 № НВ-3207476062016 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220489500:02:021:0392 з цільовим призначенням для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
15. Розпорядженням Білоцерківської РДА від 06.02.2019 № 47 «Про внесення змін до договору оренди водного об`єкта та земель водного фонду від 11.02.2008 № 13» (далі - розпорядження від 06.02.2019 № 47) договір доповнено розділом 2 «Об`єкт оренди» пунктом 2.3 кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:021:0392.
16. На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 18.02.2019 укладено додаткову угоду № 181 до договору оренди від 11.02.2008 № 13.
17. Державним реєстратором Білоцерківської РДА Олійник І. Ю. 20.03.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію вказаного договору оренди за індексним номером 46045884.
18. Крім того, між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 23.06.2008 укладено договір оренди № 33 земельної ділянки державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільради, загальною площею 2,8529 га з цільовим призначенням для будівництва місць громадського відпочинку, строком на 49 років, який 16.09.2009 зареєстрований в Київській обласній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» № 040993600111 та сторонами підписано акт прийому-передачі.
19. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 19.10.2016 № НВ-3207513732016 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220489500:02:021:0391 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
20. Господарський суд Київської області рішенням від 28.04.2021 у задоволенні позову відмовив повністю.
21. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2021 рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2021 залишив без змін.
22. Судові рішення мотивовані тим, що з урахуванням місця розташування штучної водойми, побудованої відповідачем-1, вона є водоймою загальнодержавного значення, передачу її в оренду віднесено до компетенції місцевої державної адміністрації, тобто Білоцерківської РДА.
23. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що розпорядження від 15.01.2008 № 26 прийнято в межах повноважень та на законних підставах, оскільки цим розпорядженням передано в оренду земельну ділянку для влаштування штучної водойми, тобто з метою відтворення водного фонду, що підпадає під цільове призначення для «ведення водного господарства».
24. Суди відхилили твердження першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури про те, що новий проект землеустрою, що передував прийняттю спірних розпоряджень, не розроблявся, а тому і не міг бути затверджений, оскільки останнім при зверненні до суду до матеріалів справи не долучено жодного доказу щодо відсутності зазначеного проекту землеустрою і відповідні докази прокурором не надано під час судового розгляду ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25. У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник), в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2021 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги і заперечень на неї
26. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
27. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми права, зокрема, статей 122- 124 Земельного кодексу України, не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2019 у справі № 615/1267/19 щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах в частині обмежених повноважень районної державної адміністрації при розпорядженні земельними ділянками водного фонду.
28. З тексту касаційної скарги вбачається, що прокурор у касаційній скарзі посилався на постанову Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 615/1267/16, проте помилково зазначив іншу останню цифру номера справи, що також підтверджується заявою від 24.06.2022 № 15/1-354вих-22, у якій заступник керівника Київської обласної прокуратури стверджує, що в тексті касаційної скарги допущено технічну посилку та замість правильного номера справи 615/1267/16 помилково вказано 615/1267/19.
29. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
30. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ВПФ «Біла Вежа» вказує, що спірним розпорядженням Білоцерківської РДА від 15.01.2008 № 26 передано в оренду земельну ділянку для влаштування штучної водойми, що підпадає під цільове призначення - для ведення водного господарства, тому зазначене розпорядження прийнято в межах повноважень Білоцерківської РДА. Зазначає, що справа, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі, судами не розглядалася.
31. З урахуванням викладеного ТОВ ВПФ «Біла Вежа» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
32. У судовому засіданні представник відповідача-1 заперечив проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
33. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача-1, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
35. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник оскаржує судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
36. На обґрунтування підстав касаційного оскарження прокурор посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми права, зокрема, статей 122- 124 Земельного кодексу України, не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2019 у справі № 615/1267/16 щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах в частині обмежених повноважень районної державної адміністрації при розпорядженні земельними ділянками водного фонду.
37. Щодо вказаних доводів прокурора суд касаційної інстанції зазначає таке.
38. Згідно із частиною четвертої статті 59 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
39. За змістом Постанови Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 «Про Концепцію розвитку водного господарства України» водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.
40. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.
41. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
42. Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
43. Згідно із частинами першою, третьою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
44. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
45. Тобто, відповідно до наведених норм підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору (договорів) є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.
46. Таким чином, повноваження районної державної адміністрації визначаються та обмежуються саме видами дозволеного використання в межах відповідної категорії за цільовим призначенням, адже остання має право розпоряджатися ділянками водного фонду лише для ведення водного господарства.
47. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 615/1267/16.
48. Розпорядженням від 15.01.2008 за № 26 передано в оренду земельну ділянку для влаштування штучної водойми, тобто з метою відтворення водного фонду, що, за висновками судів попередніх інстанцій, підпадає під цільове призначення для «ведення водного господарства».
49. Дійсно, у спірному розпорядженні від 15.01.2008 № 26 вказано, що земельна ділянка, загальною площею 4,8037 га, з яких 1,9508 га земель водного фонду та 2,86 га земель запасу в межах Шкарівської сільської ради, передається для влаштування штучної водойми.
50. Разом з тим суди попередніх інстанцій не врахували, що у тексті договору оренди від 11.02.2008 № 13 зазначено, що водний об`єкт та землі водного фонду передаються для рибогосподарських потреб та культурно-оздоровчих заходів.
51. Звідси, суди при розгляді справи достеменно не встановили для яких потреб передавалася у користування спірна земельна ділянка.
52. Оскільки питання щодо того для яких потреб передавалася у користування спірна земельна ділянка є визначальним для правильного вирішення спору, висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові є передчасним.
53. Крім того, суди не надали оцінки правомірності укладення договору оренди від 23.06.2008 № 33, визнання недійсним якого є однією з позовних вимог.
54. З викладеного вбачається, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 615/1267/16.
55. Зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.
56. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
57. Звідси Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи щодо передачі у користування земельної ділянки, від чого безпосередньо залежить вирішення питання про наявність чи відсутність повноважень Білоцерківської РДА розпоряджатися такою земельною ділянкою, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.
58. За таких обставин касаційна скарга прокурора є частково обґрунтованою, а судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
60. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
61. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
62. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2021 у справі № 911/1/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич
Відповідно до частини третьої статті 314 Господарського процесуального кодексу України постанова оформлена суддею Уркевичем В. Ю.
