Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.,
05 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 676/7428/19
провадження № 61-361сво22
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., зупинив касаційне провадження у справі № 676/7428/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що правовідносини у справі № 676/7428/19 є подібними до правовідносин у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 357/8277/19 (провадження № 61-4935св21) за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
1.1. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що:
«у Верховному Суді перебувають на розгляді цивільні справи № 357/8283/19 (провадження № 61-4693св21), № 357/8232/19 (провадження № 61-3948св21), № 357/8085/19 (провадження № 61-8104св21), № 357/8239/19 (провадження № 61-551св21), які стосуються в тому числі проблематики юрисдикції розгляду позовних вимог юридичної особи - орендаря про витребування майна у іншої юридичної особи - орендаря, які виникли із правовідносин на підставі договорів оренди землі, укладених з фізичною особою, та які поєднані із позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного із фізичною особою - власником земельної ділянки.
[…]
Аналіз судової практики свідчить про те, що суди застосовують різний підхід до вирішення питання юрисдикції в такій категорії справ.
Зокрема, Верховний Суд у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), (суб`єктний склад: позивач - ТОВ «Олійникова Слобода», відповідачі: ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державний реєстратор комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А. Г.), предмет та підстави позову якої є подібними справі, що розглядається, знайшов підстави для закриття провадження в частині позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування, оскільки вважав, що ці вимоги не є нерозривно пов`язаними з іншими вимогами у цій справі, які не є похідними від перших, тому за суб`єктним складом спірних правовідносин такі вимоги повинні розглядатись в порядку господарського судочинства.
Разом із тим Верховний Суд під час розгляду справи № 357/8095/19 (провадження № 61-4931св21) та справи № 357/8242/19 (провадження 61-19580св20), предмети, суб`єктний склад та підстави позову яких також є подібними справі, що розглядається, дійшли висновку про можливість розгляду всіх позовних вимог в порядку цивільного судочинства.
Отже, судова практика у цій категорії спорів не може бути визнана сталою. Існує очевидна необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики і ці проблемні питання належать до компетенції Великої Палати Верховного Суду як інституції, діяльність якої спрямована на вирішення виключної правової проблеми в цілях забезпечення однакового застосування судами норм матеріального права.
При цьому однакове застосування норм права забезпечує правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування норм права поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, довіру до відправлення правосуддя, а також сприяє стабілізації обстановки у проблемному регіоні.
[…]
Для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні питання щодо юрисдикції спорів за участі юридичних та фізичних осіб, які виникли в результаті оспорювання договорів оренди земельних ділянок та в подальшому їх витребування у орендаря - юридичної особи для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики».
2. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 липня 2022 року справу № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) прийнято до провадження та призначено до розгляду.
2.1. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду зазначено, що:
«Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та користування заявлені з приводу земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди як з ТОВ «Олійникова Слобода», так і з ТОВ Агрокомплекс «Узин», ці вимоги нерозривно пов`язані з позовними вимогами про визнання договору оренди землі недійсним, а тому, з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
[…]
Велика Палата Верховного Суду також вважає мотиви, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року про те, що справа містить виключну правову проблему, обґрунтованими. Колегією суддів дотримані умови, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду2.
3. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
3.1. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм, зокрема, при вирішенні питання про зупинення касаційного провадження (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
4.1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (пункт 10) частини першої статті 252 ЦПК України).
4.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин».
4.3. У справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заявлені із підстав визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20843-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 522484100:02:003:0325 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
4.4. Натомість у справі № 357/8277/19 виключна правова проблема стосується юрисдикції розгляду позовних вимог юридичної особи - орендаря про витребування майна у іншої юридичної особи - орендаря, які виникли із правовідносин на підставі договорів оренди землі, укладених з фізичною особою, та які поєднані із позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного із фізичною особою - власником земельної ділянки.
4.5. Тому справа № 676/7428/19 та справа № 357/8277/19 не є справами із подібними правовідносинами.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 23 червня 2022 року не порушував питання про відступ від висновків, зроблених у: постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 року в справі № 924/454/20 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд», треті особи: ОСОБА_1 та ТОВ «Форк», про витребування земельних ділянок, постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2022 року в справі № 676/7424/19 (провадження № 61-1103св22) за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», треті особи: ТОВ «Форк», ОСОБА_5 , про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.
6. Касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 389 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі (частина перша статті 407 ЦПК України).
6.1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
6.2. Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
6.3. У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
7. З урахуванням того, що:
справа № 676/7428/19 та справа № 357/8277/19 не є справами із подібними правовідносинами;
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 23 червня 2022 року не порушував питання про відступ від висновків, зроблених у справах № 924/454/20, № 676/7424/19 із правовідносинами подібними до цієї справи;
межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи,
відсутні підстави для зупинення касаційного провадження у справі № 676/7428/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
Суддя В. І. Крат
