УХВАЛА
19 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/10874/19
адміністративне провадження № К/9901/14866/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/10874/19 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанов,
встановив:
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С., в якому просило:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 23.10.2019 у виконавчому провадженні № 60403353 та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.10.2019 ВП № 60403353;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. по відкриттю виконавчого провадження № 60403353 та винесенню інших постанов в рамках виконавчого провадження № 60403353.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 у виконавчому провадженні №60403353. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.02.2022 касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. задоволено. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі № 160/10874/19 скасовано. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 160/10874/19 залишено в силі.
Куземченко А.С. звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/10874/19 щодо розподілу судових витрат, оскільки судом касаційної інстанції в постанові не здійснено розподіл судових витрат, а саме судового збору в розмірі 38 420, 00 грн., сплаченого Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. за подання касаційної скарги. У зв`язку із зазначеним заявник просить стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 38 420, 00 грн.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2022 витребувано матеріали адміністративної справи № 160/10874/19 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про ухвалення додаткового судового рішення у справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
За правилами частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, відповідно до частини другої цієї ж статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачу, який є суб`єктом владних повноважень, не компенсуються витрати, у тому числі пов`язані зі сплатою судового збору, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі № 380/9335/20 вказав, що в силу положень статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що відповідачем було сплачено 38 420, 00 грн. судового збору за подання касаційної скарги та не здійснювалось інших витрат, пов`язаних із залученням свідків та/або проведенням судових експертиз, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації йому як суб`єкту владних повноважень судових витрат. Наведена правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.02.2019 у справі № 814/1020/16, від 12.03.2019 у справі № 810/1988/16, від 15.08.2019 у справі № 666/754/16-а, від 25.08.2020 у справі № 462/3063/17.
За таких обставин, підстави для ухвалення касаційним судом додаткового рішення у зазначеній справі, зокрема з причин не вирішення питання про судові витрати, відсутні.
Керуючись статтями 139, 252, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/10874/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
