Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10874/19
головуючий суддя І інстанції Юхно І.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року в адміністративній справі №160/10874/19 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій при винесенні постанов у виконавчому провадженні,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича, в якому просило:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича при винесенні постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року у виконавчому провадженні №60403353 та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.10.2019 року ВП №60403353;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича по відкриттю виконавчого провадження №60403353 та винесенню інших постанов в рамках виконавчого провадження №60403353.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідача було відсутнє законодавчо визначене право по відкриттю виконавчого провадження №60403353 та винесенню інших постанов в рамках виконавчого провадження №60403353. Зауважено, що постанова про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року є протиправною, оскільки основна винагорода приватного виконавця має розраховуватись виходячи з фактично стягнутих сум.
Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідач в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у відкритті провадження за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій при винесенні постанов у виконавчому провадженні в частині позовних вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича по відкриттю виконавчого провадження №60403353 та винесенню інших постанов в рамках виконавчого провадження №60403353 було відмовлено.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» зареєстровано 23.01.1998 року.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційної складової в розмірі 102636617грн.66коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційної складової в розмірі 102636617грн.66коп. - задоволені частково.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційну складову в розмірі 81075510грн.99коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616700грн.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., суми інфляційної складової в розмірі 8699756грн.44коп.
Закрито провадження у справі в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 12861350грн.23коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019р., залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у справі №904/1209/18.
01.04.2019 року на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у справі №904/1209/18 виданий наказ.
Постановою Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №904/1209/18 залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019р. у даній справі.
За заявою АТ "НАК "Нафтогаз України" №39/3-518-19 від 23.10.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2019р. ВП №60403353 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р.
Під час примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1209/18 від 01.04.2019р. у ВП №60403353 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. прийнято ряд постанов, серед яких постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 23.01.2019 року.
Вказаною постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 23.10.2019 року у ВП №60403353 вирішено стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» основну винагороду в сумі 9831750,73 грн.
Не погодившись з діями відповідача по прийняттю наведеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича при винесенні постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року у виконавчому провадженні №60403353 є правомірними, а постанова відповідно є такою, що не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частинами 1, 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно ч. 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок № 643).
Відповідно до пункту 19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.
Пунктом 19 Порядку № 643 визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основана винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 03.03.2020 року по справі № 260/801/19, що враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як свідчать встановлені обставини справи, в межах виконавчого провадження №60403353 стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1209/18, станом на 23.10.2019 року, не відбулось.
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку відносно протиправності прийняття та необхідності скасування постанови відповідача про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року у виконавчому провадженні № 60403353.
При цьому, що стосується вимог позивача відносно визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича при винесенні постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року у виконавчому провадженні №60403353, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що скасування наведеної постанови є самостійним та достатнім способом захисту прав позивача.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку відносно необхідності часткового задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції та часткового задоволення адміністративного позову позивача в частині скасування постанови відповідача про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року у виконавчому провадженні № 60403353. В решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року в адміністративній справі №160/10874/19 скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про стягнення з боржника основної суми винагороди від 23.10.2019 року у виконавчому провадженні №60403353.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" судовий збір за подання позову у розмірі 21131.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 31695.50 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі ч. 4 ст. 272 КАС України та за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяС.М. Іванов
суддяО.М. Панченко
суддяВ.Є. Чередниченко
