Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги представника ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_8 , прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 зі змінами та доповненнями, та захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 зі змінами та доповненнями, на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040000242, за обвинуваченням
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки, Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Донецького обласного суду від 26 січня 2000 року за ст. 93 П "Б", "Г", "Е", "І", ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України 1961 року до 15 років позбавлення волі, 12 червня 2013 року звільненого умовно-достроково з Біленківської ВК Запорізької області №99 на строк 10 місяців 28 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кам`янець-Подільський,
Хмельницької обл., яка зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_2 , та
___________________________________________________________________________
Справа №755/8691/15-к Апеляційне провадження № 11-кп/824/12/2022
Суддя суду першої інстанції ОСОБА_12 Суддя-доповідач ОСОБА_1
проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимої вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненої ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2014 року від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію" від 15 травня 2014 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и л а:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 ухвалено обчислювати з 04.03.2015.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_11 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 04.03.2015 по 20.06.2017 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_11 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017 по 15.01.2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов`язання, та негайно звільнено з-під варти.
Вироком ухвалено вважати ОСОБА_11 таким, що повністю відбув покарання.
Цим же вироком ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту взяття її під варту у порядку виконання вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції 26.11.2015), ОСОБА_6 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 20.03.2015 по 14.04.2015, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_11 та ОСОБА_6 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_11 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 подала зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких просила вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Від захисника ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_8 надійшла апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікацію їх дій, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України покарання тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м`якості, просила скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 стосовно ОСОБА_6 у частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 190 КК України, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинувачених, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_11 покарання тяжкості кримінальних правопорушень унаслідок м`якості, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 у частині призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_11 покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_11 призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Також, на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , в якій вона, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15.01.2018 стосовно ОСОБА_6 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15.01.2018 та за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у частині призначення обвинуваченому ОСОБА_11 більш суворого покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку з відмовою захисника ОСОБА_14 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , та першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_15 від апеляційних скарг.
Згідно матеріалів судового провадження, з 10.06.2022 захист обвинуваченої ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні здійснює захисник ОСОБА_16 на підставі ордеру від 10.06.2022 та договору про правову допомогу від 10.06.2022.
Разом з тим, у судові засідання, призначені на 22.08.2022, 06.09.2022, 13.09.2022 та 27.09.2022 захисник ОСОБА_16 не прибула,про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлена.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України,участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Згідно п. 1 ч.1 ст.49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо, відповідно до вимогстатті 52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.49 КПК України, захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 49 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке віднесено до категорії особливо тяжких, де участь захисника є обов`язковою, колегія суддів позбавлена можливості розглянути вищевказані апеляційні скарги унаслідок повторної неприбуття протягом тривалого часу (більше одного року) в судові засідання захисників, які здійснюють захист обвинуваченої ОСОБА_6 на підставі договору, у тому числі ОСОБА_16 , яка здійснює захист обвинуваченої з 10.06.2022.
Беручи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_6 не залучила іншого захисника, участь якого є обов`язковою, враховуючи необхідність дотримання розумних строків при розгляді апеляційних скарг на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018, які перебувають у провадженні Київського апеляційного суду з 14.02.2018, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні прокурора ОСОБА_5 та обвинувачену ОСОБА_6 , колегія суддів у відповідності до ст.49 КПК України вважає за необхідне залучити до апеляційного провадження захисника для здійснення захисту обвинуваченої ОСОБА_6 за призначенням.
Керуючись ст. ст. 48, 49, 52 КПК України, Законом України «Про безоплатну правову допомогу», колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
На підставі ст. 49, ч. 1 ст. 52 КПК України, доручитиРегіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченій ОСОБА_6 адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Забезпечити прибуття захисника для участі у кримінальному провадженні у судове засідання, яке відбудеться 04 жовтня 2022 року о 13 год. 40 хв. в Київському апеляційному суді за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 2а.
Судді:
_____________ ____________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
