АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9
розглянувши в залі суду в місті Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_10 , прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_11 , та захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040000242, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки, Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Донецького обласного суду від 26 січня 2000 року за ст. 93 П "Б", "Г", "Е", "І", ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України 1961 року до 15 років позбавлення волі, 12 червня 2013 року звільненого умовно-достроково з Біленківської ВК Запорізької області №99 на строк 10 місяців 28 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької обл., яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненої ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2014 року від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію" від 15 травня 2014 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и л а:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з 04 березня 2015 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_6 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 04 березня 2015 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 15 січня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов`язання, та негайно звільнено з-під варти.
Вироком ухвалено вважати ОСОБА_6 таким, що повністю відбув покарання.
Цим же вироком ОСОБА_13 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_13 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_13 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід ОСОБА_13 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_13 ухвалено рахувати з моменту взяття її під варту у порядку виконання вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), ОСОБА_13 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 20 березня 2015 року по 14 квітня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_6 та ОСОБА_13 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_13 на користь потерпілої ОСОБА_10 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 358 КК України, та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подала зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких просила вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Від захисника ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_10 надійшла апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікацію їх дій, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 190 КК України покарання тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м`якості, просила скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_13 у частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 190 КК України, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_13 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_13 остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_11 подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинувачених, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_13 та ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінальних правопорушень унаслідок м`якості, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у частині призначеного ОСОБА_13 та ОСОБА_6 покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_13 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_13 остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , в якій вона, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_13 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні під час апеляційного розгляду 17 травня 2018 року заявив клопотання про відмову від захисника ОСОБА_8 , мотивуючи відмову відсутністю коштів для оплати послуг захисника, та просив залучити захисника за призначенням для здійснення захисту його прав у судовому розгляді апеляційної інстанції, у зв`язку з неможливістю залучити його самостійно.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , представника ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , які не заперечували щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Відповідно до ч.1 ст.49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, зокрема і у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , прийняти відмову від захисника ОСОБА_8 та залучити до кримінального провадження захисника для здійснення захисту обвинуваченого за призначенням.
Керуючись ст. ст. 48, 49, 54 КПК України, Законом України «Про безоплатну правову допомогу», колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_8 .
ДоручитиРегіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_6 адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та ОСОБА_13
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,
Забезпечити прибуття захисника для участі у кримінальному провадженні у судове засідання, яке відбудеться о 14 год. 00 хв. 12 липня 2018 року в Апеляційному суді міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 2а.
Судді:
_____________ ____________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
