ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про розгляд заяви про відвід судді
02.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1513/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпро
до відповідача-1: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг ", м. Дніпро
про визнання недійсними односторонніх правочинів та розтлумачення змісту пункту 8.3 Договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями) та пункту 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 3 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями.)
Суддя Колісник І.І.
Без участі представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг " та просить суд:
- визнати недійсним односторонній правочин ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ (ідентифікаційний код юридичної особи: 38529727, місцезнаходження юридичної особи: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32), що оформлений листом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ" від 09.06.2022, стосовно розірвання Договору передоручення від 01.09.2016, укладеного між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ з моменту його підписання;
- визнати недійсним односторонній правочин АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок ІД, код СДРПОУ 14360570), що оформлений листом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК від 31.05.2022 № Е.38.0.0.0/4-220531/9392, щодо розірвання Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладених між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ СТРАХОВА КОМПАНІЯ ІНГОССТРАХ (ідентифікаційний код юридичної особи: 33248430, зареєстроване місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2) з моменту його підписання;
- розтлумачити зміст пункту 8.3 Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 (зі змінами та доповненнями) та пункт 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 (зі змінами та доповненнями), укладених між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ СТРАХОВА КОМПАНІЯ ІНГОССТРАХ, що мають наступний текст: 8.3. В случае отмены поручений Страховщиком или отказа от поручений Страховым агентом настоящий Договор продолжает действовать до момента прекращения обязательств Страховщика по договорам страхования, заключенных Страховым агентом (мовою оригіналу).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 заяву Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ про забезпечення позову задоволено повністю. Заборонено АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д), його працівникам, а також будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (ідентифікаційний код юридичної особи 33248430, зареєстроване місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2) з продажу страхових продуктів ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" які існують на підставі Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року, Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року, в тому числі, але не виключно:
- ухилятися, перешкоджати (ускладнювати будь-яким чином), відмовляти клієнтам АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" та іншим особам в укладанні нових договорів страхування, пролонгації, переукладення на нових умовах та внесення змін щодо існуючих договорів страхування договорів страхування від імені ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ";
- надавати страхувальникам ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" менш сприятливі, ніж для інших клієнтів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", умови виконання договорів страхування та/або перешкоджати здійсненню страхових платежів, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників та обмеження страхувальників у користуванні банківською послугою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" "Регулярний платіж", а також надавати клієнтам АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" та іншим особам менш сприятливі умови для укладання договорів страхування з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ", ніж надаються у випадках укладання договорів страхування з іншими страхувальниками;
- надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень) або іншим чином спонукати страхувальників ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" до припинення здійснення страхових платежів на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" іншим чином, а також до укладання договорів страхування з іншими страховиками.
Заборонено ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 38529727, місцезнаходження юридичної особи: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з продажу страхових продуктів ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ", які існують на підставі Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року, Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року, в тому числі, але не виключно: надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень) або іншим чином спонукати страхувальників ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" до припинення здійснення страхових платежів на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування із ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" іншим чином, а також до укладання догорів страхування з іншими страховиками.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2022 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі № 904/1513/22 скасовано. Відмовлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Інгосстрах" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" 27.10.2022 подало заяву про відвід судді Золотарьової Я.С.
Заявник зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції, яким було скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022, постановлену суддею Золотарьовою Я.С., мотивоване, зокрема, такими висновками:
- … вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 року у справі № 910/1200/20).
- Оцінюючи адекватність та співмірність вжитих судом заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Матеріалами справи встановлено, що вимоги позивача про забезпечення позову дублюють позовні вимоги та зводяться до заборони АТ КБ "ПриватБанк" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" з Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Інгосстрах". Тобто, захід забезпечення позову шляхом заборони припинення ділових (договірних) відносин є тотожнім позовним вимогам про визнання недійсними листів про відмову від договорів доручення, оскільки припинення ділових відносин відбулося шляхом направлення відповідних листів, про недійсність яких зазначено у предметі позову.
- Суд не може заборонити АТ КБ "Приватбанк" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", адже право, зокрема, на припинення/розірвання відносин/договорів гарантовані Конституцією та законами України.
- Також, безпідставною є ухвала в частині заборони АТ КБ "Приватбанк" надавати пропозиції клієнтам до укладення договорів страхування з іншими страховиками.
- Окрім того, суд вирішив питання забезпечення позову на підставі неналежного та недопустимого доказу, а саме на підставі копії Витягу з Протоколу № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020"….. В постанові від 16.05.2018 року у справі №910/17448/16 Велика палата Верховного Суду зазначила, що оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), то не можна вважати порушеними будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Підсумовуючи висновки суду апеляційної інстанції, заявник зауважив, що зазначений суд, з чим повністю погоджується заявник, указав на таке:
- рішення про застосування заходів забезпечення позову у справі суддя Золотарьова Я.С. прийняла без заслуховування думки АТ КБ "Приватбанк", чим порушила основні принципи господарського судочинства, такі як: змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів;
- застосовані судом заходи забезпечення позову у справі є тотожні заявленим позовним вимогам.
Заявник також зазначає:
- відсутність справедливого судочинства зі сторони судді Золотарьової Я,С. також встановлена судом апеляційної інстанції у висновку, де вказано, що ухвала про забезпечення позову є грубим втручанням у господарську діяльність, що гарантовано Конституцією України, зокрема статтею 42 Основного Закону;
- наведене вище і той факт, що постановляючи скасовану ухвалу про забезпечення позову суддя Золотарьова Я.С. керувалась недопустимими доказами, лише доводить, що в її діях є явні ознаки, котрі викликають сумнів у її неупередженості та об`єктивності, що робить дану заяву обґрунтовану та мотивовану для відводу судді Золотарьової Я.С.
Стверджуючи про обгрунтованість своєї заяви про відвід судді Золотарьової Я.С., заявник посилається також на:
- практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення у справах: "Білуха проти України, "Салов проти України", "Мироненко проти України", Фельдман проти України", "Ferantellі et Santangelo" та ін.;
- ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 826/11409/17;
- ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2022 у справі № 369/2874/20;
- висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 06.09.2022 у справі № 201/473/17;
- висновок № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів;
- Бангалорські принципи поведінки суддів.
Ухвалою суду від 31.10.2022 (суддя Золотарьова Я.С.) заявлений відвід визнано необґрунтованим через те, що в його основі незгода з процесуальними діями судді, пов`язаними з прийняттям до розгляду позовної заяви.
У порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання щодо розгляду заяви про відвід передано для вирішення іншим складом суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заявленого судді Золотарьовій Я.С. відводу було визначено суддю Колісника І.І.
За частиною восьмою статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Матеріали справи дозволяють вирішити питання про відвід судді без повідомлення сторін.
ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Підстави для відводу (самовідводу) визначені статтями 35, 36 цього Кодексу, серед яких інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч. 1 ст. 35 ГПК України).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд погоджується із заявником, що в контексті викладеного дійсно важливим є прецедентна практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Суду у справі Білуха проти України (п. 49), який вказав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
Отже, у цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.
Оцінюючи доводи представника АТ КБ "Приватбанк", суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
Разом з тим суд враховує також і нормативні приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об`єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.
Здійснюючи правосуддя, суддя є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України).
Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов`язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.
Щодо посилань заявника на практику ЄСПЛ у справі "Ferantellі et Santangelo" та ін., як на підставу недопустимості сумнівів у сторонніх спостерігачів щодо неупередженості судді, то з цього приводу суд зазначає таке.
Висловлена Судом позиція у цій справі має відношення до об`єктивного критерію оцінювання безсторонності судді для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Однак, вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
За таких обставин правові підстави для відводу судді Золотарьової Я.С. відсутні.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що за змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України право сторони на повторний відвід судді з підстав, які раніше не розглядалися, не виключається.
Крім того, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення (ст. 277 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Золотарьової Я.С.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.11.2022 та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.І. Колісник
